Священномученика Василія, єпископа Амасійського (бл. 322). Праведної Глафiри, дiви (322). Преподобного Йоаникiя Дiвиченського (ХІІІ, Серб.)...
«Вогненне сходження пророка Іллі»
Перша половина XVII ст. Дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення. Походить із церкви Покрови Пресвятої Богородиці с. Дорогиничі Локачинського деканату. Зберігається в Музеї волинської ікони.
У новозавітній історії особливе значення займає постать пророка Іллі, він часто згадується в євангельських текстах. У біблійній традиції Ілля – один із двох старозавітних святих, які не побачили смерті на землі, а удостоїлися Раю ще до приходу Христа. Його життя та подвиги описано у книгах царств Старого Заповіту.
Православна іконографія Іллі складна і різноманітна. Великого поширення з часів ранньохристиянського мистецтва отримала тема «Вогненне сходження пророка Іллі» як вказівка на вознесіння Ісуса.
У волинській іконі невідомий маляр у нетрадиційній формі відобразив найпопулярніші фрагменти життя святого. Задля того він розділив образ на дві частини. Нижню заповнив різночасовими подіями, які стосувалися життя Іллі. Історичної послідовності при цьому автор не дотримувався: для нього, вочевидь, то не було важливим. Проте всі сцени життя легко впізнаються.
У центрі композиції – поширена в Україні з XVІI ст. тема вогненного сходження. На тлі живописного пейзажу з гір, силуету містечка та річки маляр зображає непомірно велику постать учня Іллі Єлисея з піднятими до вогняної колісниці руками. В основі сюжету лежить біблійна розповідь: «Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілья у вихорі на небо. Єлисей же дивився і викликнув: батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше» (4 Цар., 2:11, 12).
Вознесіння Іллі наділялося глибоким символічним змістом, отримало значення старозавітного прообразу новозавітної події – вознесіння Христа. Вихор, який піднімає колісницю, маляр зобразив у вигляді овальної рами із сіро-блакитних купчастих хмар. Яскраво-червоні вогняні коні й колісниця своїм світлом наділяють і плащ з овечої шкіри. В руці пророка він подібний до червоної багряниці Христа. Маляр широко використовує декоративні прийоми, характерні для народного мистецтва. Вогненну колісницю прикрашає легкими завитками по краю та колесами з осями, схожими на солярні знаки.
Тематика житійних зображень у нижній частині ікони включає чотири оповіді: «Ворони, які приносили Іллі їжу», «Ілля і вдова з міста Сарепти», «Ілля з ангелом» та «Чудо Єлисея біля ріки Йордан». Уся ця частина – майстерно виконаний пейзаж. На жаль, значні потертості фарбового шару не дають змоги детально розглянути його. На гірському тлі маляр розміщує персонажів сюжету. Зліва у тіні пагорба збереглось невелике зображення ворона як підтвердження слів Старого Заповіту: «з цього потоку ти будеш пити, а воронам Я повелів годувати тебе там» (3 Цар., 17:4).
Зображаючи перебування Іллі у вдови з Сарепти (3 Кн. Цар. 17:8–24), іконописець зобразив гористий краєвид із поодинокими деревами та замком. Дві мініатюрні постаті, Ілля та вдова, – у статичних позах, ніби говорять один з одним.
Сцену розмови ангела з Іллею розгорнуто на фоні ландшафту. Високий піщаний пагорб покритий густим лісом, під ним – постать пророка, який лежить на боці, опираючись на лікоть. За ним стоїть ангел у яскраво-червоному вбранні з високо піднятими крильми та правицею, якою вказує на небо. Золото тла, вкрите густим орнаментованим мотивом цвіту граната, підкреслює декоративне звучання образа.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса