Священномученика Василія, єпископа Амасійського (бл. 322). Праведної Глафiри, дiви (322). Преподобного Йоаникiя Дiвиченського (ХІІІ, Серб.)...
«Розп’яття Христа»
Початок XVIIІ ст. Дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення. Походить із церкви Успіння Богородиці с. Качин Камінь-Каширського району. Зберігається в Музеї волинської ікони.
Зображення страти та смерті Ісуса Христа є домінуючим у мистецтві як східної, так і західної традицій. Тому ця тема – центральний образ кожного християнського храму.
Загальна композиція волинської ікони у цілому відповідає характеру схеми, поширеної в українському мистецтві ХVІ–ХVІІІ ст. У центрі композиції зображено розп’яття Ісуса Христа, що стоїть на Голгофі. Маляр створив натуралістичний образ страдного і померлого Ісуса. Його тіло провисло на масивному чотириконечному хресті. На голові, схиленій до правого плеча, – терновий вінець, з-під якого по ликові та шиї стікають краплі крові. Долоні, пробиті гвіздками, зведені від болю. Чресла Христа покриті білим оперезанням, широкі кінці якого вільно розвіваються м’якими бганками. Над Його головою – табличка у вигляді сувою з написом: «ІНЦІ» – Ісус Назарянин Цар Іудейський. Обабіч хреста стоять Богородиця та апостол Іоан Богослов у спокійних, здавалось би, позах. Лише розведені в розпачі руки Діви Марії та рясні сльози на Її ликові свідчать про глибоке переживання.
У верхній частині на клубчастих сірих хмарах зображено два ангели. Це традиційні для іконопису ХVІІІ ст. óбрази посланців Господніх. Світловолосі, з розгорнутими крилами, у білих туніках та червоних далматиках, вони навколішки стоять на хмарах обабіч розп’яття. У їхніх руках – чаша і пелена, куди рясними потоками з долонь Ісуса стікає кров. Саме кров Христа є символічним ядром композиції, її струмені течуть по тілу, з грудей та долонь. Важливість крові Ісуса була пояснена ще отцями Церкви у ІV ст.: це основа таїнства Євхаристії. Культ Святої Крові
у мистецькій християнській традиції був поширений із ХІV ст., тож у творах художників епохи Відродження біля розп’яття з’являються ширяючі ангели, які збирають кров Христову в чаші.
Позем ікони написаний у вигляді невисоких пагорбів, на їхньому тлі виділяється невелика світла печера з черепом, який символізує Голгофу та могилу прабатька Адама (гріхи його були викуплені жертвою Ісуса). На пагорбах автор зобразив архітектурний пейзаж невеликого середньовічного містечка з мурами, високими будівлями та стрункими шпилями дзвіниць як своєрідний спогад про древній Єрусалим.
Угорі композиції в клубах хмар симетрично розміщено символічні образи Сонця і Місяця у вигляді дисків з обличчями всередині. Це відтворення слів євангеліста Луки: «…і настала темрява по всій землі… І сонце затьмарилося, і завіса в храмі роздерлася посередині» (Лк. 23: 44–45). Крім того, ці деталі композиції символізують кінець Старого Заповіту (місяць) та початок Нового (сонце).
Автором ікони, ймовірно, є майстер, близький до кола так званого Маляра з Михнівки, який працював у кінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. в Ковельському повіті. У композиції присутні характерні риси творів, пов’язаних із живописом цього автора, – строга симетрія, ясний і спокійний колорит, декоративність, поєднання символічних і реалістичних форм. Тут яскраво проглядається індивідуальність, творчі пошуки та, водночас, прихильність до традицій середньовічного волинського малярства.
Ікона потрапила до нашого музею в аварійному стані, зі значними втратами живописного шару та ґрунту у нижній частині. Реставрація пам’ятки проходила у 2010 р. в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (м. Київ, реставратор М. Плєхов) та реставраційній майстерні Волинського краєзнавчого музею (реставратор Л. Обухович).
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса