Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна ПроповідіДобро чи зло – вибираємо самі
Проповіді

Добро чи зло – вибираємо самі

12 листопада 2017 р. Митрополит Михаїл під час проповіді в кафедральному соборі Святої Трійці. Світлина інформаційної служби єпархії.

Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виголошена 12 листопада, у 23-ю неділю після П’ятдесятниці, на завершення Божественної Літургії в кафедральному соборі Святої Трійці.

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Слава Ісусу Христу!

Улюблені браття і сестри, поздоровляю усіх вас із воскресним днем, а причасників – із прийняттям святих Христових Тайн.

Сьогоднішнє Євангеліє – не тільки про зцілення, не тільки про вигнання бісів. А можна на нього дивитися, що собою являє сама людина. «Царство Боже всередині вас є», – так говорив Господь.

Коли говорим про Царство Боже, ми розуміємо щось велике у своїй невмістимості. Щось таке, що неможливо зміряти. І разом з тим, ми розуміємо людину певних розмірів і кажем: «Царство Боже всередині вас є». І ось це велике невмістиме – вміщається в самій людині.

Коли ми говорим про благодатні дари, дари Святого Духа, ми згадуєм одного із преподобних, який говорив: «Стяжайте Духа Святого», тобто збирайте Його. А з іншої сторони, ми розмірковуємо, що таке Дух Святий. Які Його дари? Ми говоримо: «Дух – це Бог: Отець, Син і Святий Дух». Ми говорим про те, що дари благодатні, знову ж таки, неможливо вмістити. З іншої сторони, ми говорим – це все-таки дари духовні. Але якщо вони духовні, яке відношення вони мають до тіла? Дари духовні в означенні «енергії», яку вони з собою несуть. Божественна ж благодать «немічне оздоровлює і недостачу доповнює». Тобто в означенні й фізичному, навіть глибоко фізичному, бо врачує, діє оця «енергія».

І все це говорить – «Стяжайте Духа Святого». Не дари лише одні, а всього Духа Святого. Ось декілька прикладів, що собою являє людина, скільки в ній може вміститися святого і чистого.

Сьогоднішня притча говорить, що з людини вийшло багато нечистої сили. Запитували: яке ж ім’я тобі, дияволе? Він говорить: «Легіон». Легіон – це 10 тисяч. 10 тисяч бісенят може у людині вміститися, і цим ще не обмежено. В одній і тій самій людині може вміститися і Царство Боже, і 10 тисяч демонів. Яка унікальна людина! Сама людина може вмістити невмістиме, святе. Наприклад, Божа Матір, Яка вмістила невмістимого Бога і народила Його для світу. І багато інших прикладів ми можем наводити, але все це говориться і зводиться до чого? Людина є образ і подобіє Боже. І повинна бути вмістилищем благодаті Святого Духа…

Але якщо стяжанням Духа Святого людина не займається, то, кажуть, святе місце пустим не буває. І якщо в тобі нема святого, то там поселиться нечисте, і також багато. І скільки це людині треба розмірковувати, що вмістивши в себе нечистоту, скільки ж її треба відбілювати.

Всі ми з вами займаємося господарськими справами, і ми можем чистити якусь річ, на якій одна крапля. Потер, почистив і її немає. А коли велике п’ятно? А коли дуже велике п’ятно? Народжується думка, що краще його викинути, ніж відбілювати й очищати. Але це коли ми говорим про речі фізичні. А коли ми говорим про людину? Це що – краще цю людину викинути, вже не можемо з нею працювати? Неможливо з нею ось нічого зробити? Бог любить всіх. І якщо речі можемо викинути, то людину не можемо. Ми повинні боротися за кожну людину. Як часто буває: опускаються руки, коли, наприклад, хтось зловживає в сім’ї чимось. І, здається, просив, молив, розказував, переконував, на Службу ходив, у лікарню водив, – що тільки не робили, воно ж одне й те саме, хвиля вище, хвиля нижче. І опускаються руки. Але Господь любить всіх. І до немічного приставляє сильнішого.

А подивіться, як сім’я складається. Чоловік такий холерик, гарячий, а жінка обов’язково буде меланхолік. І навпаки: якщо одне таке, то друге таке. Господь парує, даючи змогу одному спасатись через іншого. Говорять, при благочестивій жінці й чоловік спасається. Але при благочестивому чоловіку і жінка спасається. Господь дає можливість спастися всім, підтримуючи одного і спасаючи всіх. Як ось у храмі: всі молимося, здається, всі стоїмо... А якщо подумати добре, то один хтось у храмі молився добре, сильно, інші наполовину, а частина думками літала хтозна-де, а вже треба цілувати хрест і йти додому. А хтось і цього не дочекався, вже пішов. Але Господь по молитві одного благодать посилає на всіх, укріпляє тих, хто не дочекався. Послав Божественну благодать, на всіх однаково посилає. Тому, що бажає усім спастися, нікому не загинути. Як і в сім’ї: один більше працює, один менше працює, але сім’я накормлена, так і паства отримала Божественну благодать по молитві когось.

Згадаймо приклад, коли запитували у Бога: А якщо п’ятдесят праведників не буде в цьому місті, помилуєш місто? – Помилую. – А якщо тридцять? – Помилую. – А якщо десять? – Помилую й задля десяти. Тому якщо наше місто збережене, отже в ньому є праведники, а хто це, ми не знаємо. Но ми бачимо, що є праведники. Є. Моляться. А на основі чого ми можемо сказати, що є? Все в нас добре. А гляньте на інші міста по всьому світу, телебачення показує. Затопило велике місто, його нема. І благоденственна Америка, в якій міста щезають то за буревієм, то за водою, то ще за чимось там. Скільки бід, скільки нещасть! Найзаможніші країни, які говорять: «У нас гарантовано щасливе життя, приїжджайте до нас». Приходить час – атомна станція підірвалася, все пропало, річка розлилася, міста нема. І що це означає? Праведника не було. Бо хтось би молився – змінила б буря свій маршрут, обійшла це місце.

Згадайте чудо архангела Михаїла. Стояв храм, а язичники вирішили його знищити, проте не могли ніяк. Але бачили – потік іде, бо храм стояв під горою, іде потік води. Вони вирішили вверх потік направити – і храм знесе. Віруючі люди залишилися, не можуть протистояти такій великій кількості язичників. Почали молитися до архангела Михаїла і кажуть: «Захисти свій храм, бо ми вже не маєм сили». І він воду направив в іншу сторону, а храм остався цілий. Це приклади історії.

А сьогодні? Візьміть 14-й рік – армія ціла, держава ціла, а Майдан переміг. Переміг? Переміг. Бо Бог захистив. Ми що, мали зброю? Не мали зброї. Влада ж мала зброю, мала «Беркут», мала армію, а президент втік. Церква перестала за нього молитися – і він втік. Що це? Дія Божественної благодаті по ваших молитвах. Значить, є праведники. Це ті хлопці, які вчора з нами спілкувалися, а ми кажем «святі й праведні», не просто герої України. А ціла держава, яка не мала армії, протистояла великій російській навалі? Це ми тут сидимо і нічого... Ну там знаєм, але нам снаряди на голову не падають. А на Сході це чутно, коли [проти нас] йде армія, а ми – з патиками, бо [в нас] армії нема. Пройшли кордон і зупинилися. Все. Хто спинив? Віра людей, Божественна благодать, яка діяла в людях, і ангели-охоронителі спинили цілу навалу. Топчемся, воюєм, топчемся, но вперед не просовуються? Не просовуються.

Ось що таке віра, велика віра самої людини, її сила, її дія і дія Божественної благодаті через людину. Ось як Господь може виправити: якщо ти живеш правильно і праведно, ти тоді непереможний. Якщо ти душу свою наповнюєш Божественною благодаттю, ніхто тебе не знищить. Ніхто тебе не знищить! Можеш бути лише – максимально – фізично вбитим, але нездоланним. І якщо ти будеш лише фізично вбитим, проростеш, як цей колосок, даси стократний плід.

А приклад – Христова Церква. Один Мученик постраждав, а сьогодні ми кажем: тільки Київського Патріархату 15 мільйонів. А було всього 12 апостолів. А по всьому світі? Чи не чудо це? Елементарне чудо, яке треба просто бачити. От тобі дія Божественної благодаті, ось це те, чим наповняли люди свою душу, своє серце. Не якимись химерними речами, химерними ідеями. Ось цим треба наповнювати. Будете наповнювати цим – буде все добре в особистому житті, в сім’ї, в родині, буде все добре. Не будете наповнювати – будете схожі на цього нещасного чоловіка: вміститься у вас 10 тисяч чортів і мучити будуть. Що вмістяться, то півбіди, а мучити будуть кожен день, кожну ніч, і все буде не так: і вдома не так, і на роботі не так, і держава не така, і болячки, і все остальне. І людина страждає, страждає через гріхи, через те, що впустила іншу субстанцію в себе. Протилежну сутності її богоподобія. Но впустила по своїй добрій волі. Насильно ані Бог не діє, ані диявол насильно з нами нічого не зробить. Нічого! А якщо даєш згоду, то діє Божественна благодать. Якщо даєш згоду в іншу сторону – будуть тобою крутити чорти, причому сильно. Тільки одна сторона, Божественна благодать, доведе тебе до Царства Небесного, а інша куди? Кине у воду, як тих свиней, і потопить. Мало того, що ти фізично загинеш, – і духовно загинеш. Бо нема перспективи [попасти] в Царство Небесне, якщо ти загинеш духовно.

Тому я бажаю, щоб ми наповнили свою душу через життя, через вчинки, через своє розуміння благодаттю Святого Духа. Стяжали Його через добрі справи, добрі думки, через молитву, через Причастя, через участь у Таїнствах, через дружбу зі святими. А що таке дружба зі святими? А дружба зі святими – це коли ми до них звертаємося і коли ми про них пам’ятаємо. Ну як ми у житті дружимо? Якщо ти пам’ятаєш про сусіда, приходиш до нього на день народження. Вітаєш його з якимось ювілеєм, просто кажеш йому: «Добрий ранок!». Отак християнин дружить і зі святими. Оце він встає і каже: «Сьогодні преподобного Івана чи там святого великомученика такого-то». Встав, лоба перехрестив, помолився до нього – з ним порозмовляв. Оце ти до нього прийшов на день народження, з ним поспілкувався. Ти до нього звернувся, він тебе згадає. Якщо ти згадав його, він згадає тебе. А якщо ти з преподобними будеш спілкуватися, і сам преподобний будеш. Не будеш з ними спілкуватися, будеш спілкуватися з чортами, то такий і будеш. Вибір за вами.

Но я впевнений, що ви будете спілкуватися зі святими. А в Притчах, згадуємо, [сказано,] що не будете так працювати – буде по-інакшому. Але це «буде по-інакшому» не тільки в тимчасовому нашому житті, по-інакшому буде в нашій [подальшій] долі. Причому це може бути вспадковано: «Покараю вас до третього, четвертого роду». Пам’ятайте про це! Не треба казати: «Я як-небудь... От я там прожив, я там нагрішив, я там своїм дітям назбирав. Аби дітям було харашо, а я вже як-небудь». А чого це ти думаєш – як-небудь? А хто сказав, що твоїм дітям усе дістанеться? Читаєте? Кіно дивитеся? Воюють. Дітям все дістанеться? Великий знак питання. Великий. Тому праведно живи і хай благословення переходить твоїм дітям.

Тоді будете щасливі в самій сутності щастя. А не тим, що багато маєте. Багатий – Божественною благодаттю! І хай вона допомагає вам бути щасливими у житті та приведе вас до Царства Небесного.

14 листопада 2017 р. Інші проповіді за рубриками: Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку, Митрополит Луцький і Волинський Михаїл
Архів проповідей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери