П’ятниця
Священномученика Єрофея, єпископа Афiнського (I). Благовірного князя Володимира Ярославовича, Новгородського, чудотворця (1052). Преподобних Елладiя й Онисима, затворників печерських, у Ближнiх печерах (ХІІ-ХІІІ)...
Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
Луцький Свято-Троїцький собор – головна церква єпархії, кафедра єпархіального архієрея, пам’ятка архітектури національного значення. Клір має статус окремого деканату. У соборі є два храми: верхній присвячено Святій Трійці, нижній – на честь Преображення Господнього. Діє Центр християнського виховання дітей і молоді.
Сферична панорама внутнішнього і зовнішнього вигляду собору, добірка світлин
Адреса, телефони
Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025. Тел. +38 096 801-44-74, +38 0332 72-44-64.
Настоятель
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич)
Клір
Протоієрей Микола Нецькар (декан), протоієрей Володимир Подолець (староста), протоієрей Віталій Собко, протоієрей Олександр Безкоровайний, архідиякон Микола Коць, протодиякон Ярослав Місюк, протодиякон Володимир Мельничук, диякон Сергій Панащук.
Храмове свято
Другий день Свята Трійці – День Святого Духа
Історія
Перші згадки про святиню сягають часів Київської Русі, коли, на думку науковця Леоніда Маслова, на цьому місці на початку ХІІ ст. було засновано монастир Святого Василія і церкву Святого Юрія. У 1644 р. це місце перейшло католицьким ченцям-бернардинам, котрі прибули на Волинь після Люблінської унії 1569 року. Вони звели тут дерев’яні костел і келії.
У 1752–1755 рр. на місці дерев’яного костелу змуровано собор Святого Хреста. Проект Павла Гіжицького в стилі пізнього бароко із впливом місцевих традицій.
Після 1795 р., коли Волинь відійшла до Росії, монастир і храм запустіли, а в 1852 р. помер останній монах. Починаючи з 1831 р., в Луцьку велися дебати щодо будівництва нового православного собору або пристосування під собор одного з римо-католицьких храмів. У 1867 р. костел перебудували під військову церкву, але оскільки православні в Луцьку не мали ні одного великого храму, то уряд передав костел під приходську православну церкву, виділивши 30 тис. карбованців допомоги. Із пожертв віруючих було зібрано ще 270 тис. крб. Перебудову бернардинського костелу в православний собор розпочато у квітні 1876 р. за проектом архітектора К. Раструханова, завершено 30 жовтня 1879 року, а 2 листопада 1879 р. – передано духовному відомству. Під час реконструкції будови за проектом Шаламова було здійснено реконструкцію: надбудовано великий купол над середохрестям, знято волюти на фасаді та добудовано одноярусну дзвіницю над нартексом. Для виплавки дзвонів із Петербурзького і Бобруйського кріпосних складів було привезено 150 пудів мідного лому. У кінці ХІХ ст. відремонтовано й нижній храм.
24 вересня 1880 р. собор було освячено. Інтер’єр храму багатий розписами. В 1905 р. тут працював чеський майстер Федір Параляк, а в 1960-х рр. художниця з Острога Лідія Спаська. У 1980 р. живопис поновлювався. В 1904 р. вхід на територію собору прикрасився парадною кованою брамою високохудожньої роботи.
У 1941–1944 рр. собор належав Українській Автокефальній Православній Церкві, був кафедральним храмом митрополита Полікарпа (Сікорського).
У 1953–1954 pp. в соборі встановлено центральне опалення, підлога викладена метлаською плиткою. У 1978 р. такою ж плиткою викладено підлогу і в нижньому храмі, зроблено ремонт усієї будівлі. В 1986–1988 pp. Божий дім знову відремонтовано зовні і всередині та зроблено повний розпис храму.
12 серпня 1992 р., згідно з розпорядженням Ю. Ленартовича, який виконував обов’язки голови обласної державної адміністрації, Свято-Троїцький собор і комплекс будівель навколо нього передано Українській Православній Церкві Київського Патріархату.
На честь 1000-ліття Волинської єпархії в 1992 р. на пожертви віруючих поруч із собором споруджено пам’ятний знак у вигляді хреста з чорного лабрадориту.
Старанням єпископа Луцького і Волинського Михаїла (Зінкевича) 2006 р. біля собору збудовано водосвятну капличку, відбулася внутрішня реконструкція будинку духовної консисторії, засновано жіночий монастир Святителя Василія Великого, завершили будівництво нового корпусу Волинської православної богословської академії.