Із проповіді митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виголошеної 14 грудня 2025 р., у 27-му неділю після П'ятдесятниці, на завершення Божественної Літургії в кафедральному соборі Святої Трійці.
…Хтось каже: «Я прочитав Біблію». Вислів такий, ніби людина щось зробила важливе. Що ж стоїть за словами «я прочитав»?.. «Я шукаю Христа», постійно шукаю Христа, наближаюся і виконую дію богоподобія, наближаюся до Живого Бога, Який мене створив, – оце моє єднання з Богом, а не «я прочитав Біблію»…
Що означає жити з Христом? Це означає: кожен раз, коли ти на Богослужінні, все, що ти чуєш, а особливо євангельське читання, ти немов би їх проживаєш. Пішли апостоли на гору Фавор помолитися – і ти разом з ними, і уявляєш, що ти з Христом, ти на Фаворі, ось ти бачиш Преображення. Або розбіглися апостоли, коли Ісуса Христа брали у полон, щоб вести на розп'яття. Уяви – ти серед тих людей, ти підеш з Христом, будеш, як апостол Петро, чи як хто? Це постійна перевірка себе. Після того як кажуть: «Ісус Христос воскрес!», ти серед тих жінок-мироносиць чи поряд з апостолом Петром, який побіг до гробу подивитися, чи це правда? От суть Християнства, а не «я прочитав Біблію».
Суть Християнства – це життя, а не просто визнання істини. От є я і зі мною Христос. Ви можете уявити: виходите, йдете на роботу, з вами Христос. Не фізичне перебування Ісуса Христа, а в означенні Божественної благодаті, яка з тобою, яка над тобою, чи по молитвах інших людей присутня, бо ж Бог є любов.
Як можна сказати: зі мною Христос? З тобою є любов чи з тобою нема любові?.. На кого ти швидше реагуєш: на стук твого серця, на думку, яка в твоїй голові, чи треба полистати в телефоні новини?.. Ми кажемо: «Я люблю Бога, я ходжу з Христом, Христос поряд зі мною. Алилуя». Ми це говоримо. Тут раз, задзвонив телефон – молитовник в сторону, треба відповісти. Буває таке часто, читаючи молитви… Це як приклад, я не в означенні боротьби з телефоном, але визначення цінностей… Але там немає любові, там немає пошуку Христа. Ти просто визнаєш буття Боже, що Він є. Але що Він означає в твоєму житті? І ось як ти уявляєш, на якому місці Він в твоєму житті, так і ти себе посилаєш, направляєш туди, де твої цінності. Якщо твої цінності духовні, ти направляєш себе до Царства Небесного, «де немає ні журби, ні зітхань, а життя безконечне». Або ти себе штовхаєш в іншу сторону.
[...] Наше життя на землі – це постійна праця. І в тому радість, бо ти твориш. Якщо вам бажають спокою, кажуть: «Та вже ви на пенсії, ну, вже заспокойтеся, відпочиньте», це – ложна любов... Людина, яка не працює, не творить, вона вмирає спочатку духовно, а потім тілесно. Якщо ти образ і подобіє Боже, усвідомлюєш це, то ти твориш постійно. Відпочити можна, коли натомився, і Бог відпочив від діл Своїх на сьомий день. Ну коли тобі кожен день кажуть «відпочинь», це тебе вже виштовхують – з життя, стосунків, з буття. Уважно слухайте, навколо вас такої лжелюбові багато. «Відпочиньте, не напрягайтеся, розслабтеся», – коли вам ці слова дуже часто говорять, то в тих словах вже якийсь є умисел.
[...] А задача Церкви – надихнути вас, щоб усвідомили, що ви свобідні. Свобідні, бо ви Христові. Чому? Тому, що Він вас створив. І ви маєте в Христі свободу – свободу в першу чергу від гріха, Найбільше, найцінніше, що в житті є, – це свобода. Стримує ж тебе моральний закон для того, щоб ти не порушив закони буття. Тому прагніть до того і завжди думайте, що ви маєте жити з Христом, повинні мати свободу в Христі, з Христом і повинні в цьому житті бути просто щасливими.
І ми наближаємось до великого свята, яке в черговий раз нам розказує про народження Ісуса Христа, нашого Спасителя, Який приходить і наголошує нам: «Заповідь нову даю вам: любіть один одного» (Ін. 13:34). Будьте вільні, будьте щасливі, такими і залишайтеся! Слава Ісусу Христу!
