Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна Статті15 вересня – пам’ять преподобних Антонія та Феодосія Печерських
Статті

15 вересня – пам’ять преподобних Антонія та Феодосія Печерських

Віталій КЛІМЧУК Преподобні Антоній та Феодосій Печерські

Народився Антоній 983 року в селянській родині у Любечі, що на Чернігівщині. У святому Хрещенні був названий Антипою. Батьки відзначалися великою побожністю та благочестям, тому від дитинства прищепили християнську віру синові. З юних літ він усамітнювався для молитви. Бажаючи самітного життя, юний Антипа, мабуть, під впливом місцевого священика-грека почав мріяти про Афон.

Божим промислом мрія Антипи збулася, і він невдовзі потрапив на Святу гору, де вже у VIII ст. жили християнські пустельники. Там юнак обрав собі духовним наставником старця Феоктиста. Старець побачив у юнака здібності до монашого подвигу і здійснив чин постригу та надав новопостриженому чернече ім’я Антоній. Коли він здобув духовну досвідченість, ігумен дав йому послух, щоб ішов на Русь і насадив чернецтво в цій новопросвіченій християнській країні.

Коли преподобний Антоній прийшов до Києва, тут було вже декілька монастирів, заснованих за бажанням князів греками. Але святий Антоній не обрав жодного з них, оселився у двосажневій печері, викопаній пресвітером Іларіоном. Це було в 1051 р. Тут Антоній продовжував суворе чернече життя, яким славився на Афоні. Незабаром слава про нього рознеслася не лише по Києву, але й по інших руських містах. Багато хто приходив до нього за духовною порадою і благословенням. Деякі стали проситися до нього на проживання. Першим був прийнятий священик Никон, другим – Феодосій.

Преподобний Феодосій народився у просвіченій християнською вірою благочестивій родині княжого службовця у Василькові. Невдовзі, за повелінням князя, батьки переселилися в м. Курськ. Юнак ріс у премудрості та любові Божій, щодня ходив до храму і з величезною увагою слухав там Божественну Літургію. Залюбки читав духовні книги, передусім Святе Євангеліє. Усі дивувалися премудрості й розуму юнака, а він уже тоді почав думати, як постригтися в ченці, юний розум уже був спрямований на пошуки власного спасіння. Невдовзі він наважився залишити і матір (батько вже помер), і рідне місто та з’явився в Київ до преподобного Антонія.

Коли число сподвижників Антонія зросло до 12, він віддалився на сусідню гору, вирив собі тут печеру і став трудитися в затворі. Феодосій залишився на колишньому місці; скоро він був обраний братією ігуменом і почав старатися про установу правильного спільножительства за уставом цареградського Студійського монастиря. Сам преподобний був у всьому прикладом для братії: носив воду, рубав дрова, працював у пекарні, носив найпростіший одяг, раніше за всіх приходив до церкви і на монастирські роботи. Окрім аскетичних подвигів, преподобний Феодосій відрізнявся великим милосердям до бідних і любов’ю до духовної освіти, прагнув прихилити до них і свою братію. В обителі він влаштував особливий будинок для проживання убогих, сліпих, розслаблених і на утримування їх виділяв десяту частку монастирських прибутків. Крім того, щосуботи посилав цілий віз хліба ув’язненим.

Заснована преподобним Антонієм і влаштована преподобним Феодосієм Києво-Печерська обитель зробилася зразком для інших монастирів і мала велике значення для розвитку Української Церкви. З її стін виходили знамениті архіпастирі, ревні проповідники віри і чудові письменники.

Із життя цих преподобних отців ми бачимо: вони настільки полюбили Бога, що забули про всі життєві піклування. Вони піклувались передусім про душу, про її спасіння. Великі труднощі та спокуси спіткали цих угодників Божих під час земного життя, але твердою вірою, гарячою любов’ю, упованням на Господа вони перемагали всі підступи лукавого.

Волин. єпарх. відом. – 2016. – № 9 (142)

15 вересня 2022 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери