«Я дам вам дощі…»

Запитання: «Як з духовної точки зору пояснити посуху? Адже ми бачимо, що клімат змінюється, і в Україні з кожним роком випадає все менше дощів, рівень води в криницях також зменшується…».

Відповідає священик Андрій ХРОМЯК, настоятель храму Великомученика Юрія Переможця с. Жабка Ківерецького деканату

Бог діє не тільки в історії, але й управляє створеною Ним природою. Ця думка проходить через усе Священне Писання. Псалом 103 – це величний гімн Богові, Який створив усе Своєю премудрістю і продовжує піклуватися не тільки про людину, але й про все інше, створене Ним: «Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля. Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі» (Пс. 103:13–14).

Люди біблійних часів завжди сприймали дощ як прояв Божественного милосердя: «Дарую їм і околицям пагорба Мого благословення, і дощ буду посилати у свій час; це будуть дощі благословення» (Єзек. 34:26). Псалмоспівець оспівує милосердя Боже, бо Всевишній посилав дощі навіть під час мандрів євреїв пустелею: «Рясний дощ проливав Ти, Боже, на насліддя Твоє, і коли знесилювалося воно, Ти підкріпляв його» (Пс. 67:10).

Ще через пророка Мойсея Господь оголосив вибраному народові, що його благополуччя залежить од вірності Богові й від виконання тих законів, які Він дав людям. Якщо ж вони ухиляться від виконання заповідей і будуть поклонятися ідолам, «тоді запалає гнів Господа на вас, і закриє Він небо, і не буде дощу, і земля не принесе плодів своїх…» (Втор. 11:17).

І навпаки, за благочестиве життя людей Творець посилає плодоносні дощі: «Якщо ви будете чинити за уставами Моїми і заповіді Мої будете зберігати і виконувати їх, то Я дам вам дощі у свій час, і земля дасть плоди свої, і дерева польові дадуть плід свій…» (Лев. 26:3–4).

З огляду на життєву важливість для землі вологи пророк Осія говорить про Господа: «…Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ, зросить землю» (Ос. 6:3). Після посушливого літа, що триває з середини травня до другої половини жовтня, у Палестині починається період дощів. Для врожаю найбільш добрими були ранні (жовтень-листопад) і пізні (лютий – початок березня) дощі, про які неодноразово згадується у священних письменників (див.: Єр. 5:24; Як. 5:7). Особливо потрібен для родючості пізній дощ, який іде навесні. Від нього залежить урожай. Завдяки цьому дощу заповнюються водойми, з яких черпається вода для поливу в посушливі літні місяці.

Для біблійної людини, вихованої на богоодкровенних, священних книгах, думка про те, що погода існує незалежно від Бога, була безглуздою. У Біблії міститься слово Господа до пророка про дощ. Єремія говорить, звертаючись до Творця: «Чи може небо саме собою подавати зливу? Чи не Ти це, Господи, Боже наш? На Тебе надіємося ми; бо Ти твориш усе це» (Єрем. 14:22). Ця найважливіша думка про Божественний Промисел у природі розкривається і в Новому Завіті. Бог свідчить про Себе, «подаючи нам з неба дощі і часи плодоносні та сповнюючи поживою та веселістю серця наші» (Діян. 14:17).

Біди, які осягають нашу країну, не тільки вказують на болючі виразки суспільства, а й свідчать про його загальний важкий духовно-моральний стан. Тільки мала частина народу веде духовне життя і прагне виконувати Божественні заповіді. Велика частина людей страждає на важку недугу невір’я і прагне задовольнити свої пристрасті. На цьому ґрунті народжуються всі тяжкі негаразди: мільйони жінок убивають через аборти своїх дітей; масовий блуд, користолюбство, що, як кислота, роз’їдають моральні цінності суспільства, корупція та інше.

«Ніхто не трудиться, – говорить святитель Василій Великий, – над шуканням причин сумних явищ: для чого посуха, для чого дощі, для чого удари грому, для чого град? Це для нас, які маємо нерозкаяне серце і не раніше навертаємося, як тільки буваємо уражені». Також і святитель Іоан Златоуст говорить про необхідність виправити життя і покласти надію на Бога: Йому «надамо час припинення бід, а самі будемо тільки молитися, самі будемо жити благочестиво, тому що наша справа – повернутися до чесноти, а припинити біди – справа Божа». Цей великий проповідник попереджає: «Бог має силу припинити всі біди, але поки не побачить звершеного навернення, не припиняє скорбот».

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання?
Звертайтесь до редакції: 43025 Луцьк, Градний узвіз, 1; (0332) 72-21-82; [email protected]

Волин. єпарх. відом.– 2016.– № 10 (143)