Запитання: «Досить часто не можу дати своїм дітям ради. І коли вони мене вже виводять, то я ледве себе стримую, щоб не вдарити їх. Скажіть, чи дозволяються фізичні покарання у вихованні дітей?»
Відповідає священик Андрій ХРОМЯК, настоятель храму Святого великомученика Юрія Переможця с. Жабка Ківерецького деканату
Серед тих обов’язків, які в цьому житті поклав на нас Бог, немає, напевно, більш важливого і більш важкого, ніж виховання дітей. Вони не тільки наше, але й Боже надбання. «Діти – насліддя Господа; нагорода від Нього – плід утроби» (Пс. 126:3). Як тільки в нашому домі з’являються діти, для нас починається особливий життєвий труд, який вимагає любові, мудрості, самовідданості, довготерпіння. Це добре розуміли древні. Як той, хто не досіяв своє поле, неминуче буде мучитися і страждати від голоду, так і той, хто не виховав своїх дітей, проллє багато гірких сліз.
Чимало батьків не ставляться до виховання своїх чад як до обов’язкової щоденної праці. Дітей зазвичай намагаються виховувати, коли вони вередують або зроблять щось погане. Це – антивиховання. Все, зроблене в стані роздратування, не тільки не виправляє того, хто провинився, але викликає в душі озлоблення, образу, впертість. Тому апостол пише: «І ви, батьки, не роздратовуйте дітей ваших, а виховуйте їх у вченні і наставлянні Господньому» (Еф. 6:1–4). Є давня розповідь про одного хазяїна. Коли його слуга сильно провинився, той сказав йому: «Я покарав би тебе, якби не був у гніві». Не дивно, що після наших покарань дитина не стає кращою.
Як же виховати дітей, щоб вони все життя нас радували? Перш за все, в їхні чисті душі повинна увійти добра, освячуюча і животворча віра. «Слухайте, діти, настановлення батька, і пильнуйте, щоб навчитися розуму, тому що я дав вам добре вчення. Не залишайте заповіді моєї. Бо і я був син у батька мого, і єдиний у матері моєї, яка ніжно любила мене, і він учив мене і говорив мені: нехай утримає серце твоє слова мої; зберігай заповіді мої, і живи» (Притч. 4:1–4). Діти повинні любити храм. Потрібно, щоб якомога більше вони дихали здоровим духовним повітрям. Це цілком досяжно, якщо з раннього віку приводити їх до церкви.
Дитячі душі надзвичайно сприйнятливі до всього, як доброго, так і поганого. Тому багато що визначає духовно-моральна атмосфера в домі. Для виховання дітей, як чиста вода, необхідна спокійна, мирна обстановка. Постійні розмови про політику, ціни, про негаразди на роботі, грубі анекдоти, а так само сварки між батьками травмують дитячі душі й заражають їх тієї нечистотою, яка потім проявить себе: і грубою неповагою до батьків, і наполегливим бажанням до небезпечних спокус навколишнього світу. Більшість тат і мам не хочуть замислитися, що телевізор часто-густо зводить нанівець усі їхні зусилля щодо виховання дітей.
Душа, як і тіло, має потребу в постійному харчуванні. Особливо, коли організм росте. Людина буває фізично нездоровою, якщо недоїдає або вживає неякісну їжу. Можна навіть отруїтися. Незрозуміло, чому батьки, які ніколи не дадуть своїй дитині зіпсовані харчі, бувають байдужі до того, що читають чи дивляться їхні діти. «Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг?» (Мф. 6:25).
Хочеться ще особливо сказати про любов. Як сонячне світло і тепло життєво необхідні рослині, так і батьківська любов – дітям. Її відсутність нічим заповнити не можна. Досвід показує, що люди, які виросли в сім’ях, де була тільки строгість, але не було любові, як правило, виростають духовно скаліченими. «Нічого не починай робити без любові, тому що усяке добре діло без любові не благоугодне Богові» (св. Єфрем Сирин).
Бажаєте
одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання?
Звертайтесь до
редакції: 43025 Луцьк, Градний узвіз, 1; (0332) 72-21-82;
[email protected]
