
Мученика Агапія та з ним семи мучеників: Публія, Тимолая, Ромила, двох Олександрів та двох Діонисіїв (303). Священномученика Олександра, священника в Сиді (270-275). Мученика Никандра (бл. 302)...
Образ «Різдво Христове». ХІХ ст. Україна. Матеріали і техніка: дерево, темпера, лак, живопис. Передана Українським домом (Київ) 1995 р. Зберігається у фондах Музею волинської ікони.
На цьому образі трактування традиційного сюжету досить оригінальне. Дія розгортається не в печері, а біля арки входу до храму. (Відомо, що в IV ст. імператриця Єлена спорудила на тому місці у Віфлеємі, де відбулося Різдво, храм, розмістивши вівтар якраз над печерою). Богородиця сидить на дерев’яній лаві, як звичайна земна жінка, ногами спираючись на кругле підніжжя, як у престолу, поєднуючи в собі людське, земне і Божественне, небесне. На колінах Вона тримає маленького одягненого у світлу сорочечку Ісуса. Ісус – не немовля, що лежить спеленане в яслах. Спаситель людства, усвідомлюючи Своє призначення і силу, десницею благословляє царів, що вклякають перед Ним. Вони прийшли до Христа, керовані віфлеємською зіркою, і принесли Йому дари. У коштовних посудинах – золото, ладан і смирна (знання, любов і послух). Приношення золота означало, що вони визнають Христа Царем, приношення ладану означало визнання Його Богом, а смирни – що вони бачили у Ньому Людину, яка готова померти. Три царі зображені у вигляді старця, зрілого мужа і юнака. Цим підкреслюється істина, що Одкровення дається людям незалежно від віку та життєвого досвіду.
Позаду Йосифа Обручника, який стоїть за плечима Богоматері і споглядає урочисте дійство, зображені тварини – віл та осел. Віл – це символ народжених у законі Ізраїлю, а осел – символ язичників. Син Божий визволяє одних з-під ярма старозавітного закону, інших – з-під ярма поклоніння ідолам. А вгорі, у небі, бачимо зірку, з якої виходить промінь, спрямований на Христа. Він вказує на головне чудо цього моменту – народження Спасителя.
Ікона сповнена символіки і внутрішньої гармонії, приваблює простотою відкритих ликів та зрозумілістю постав і жестів. Колірна палітра ікони неширока. Маляр використовує червоний, зелений, вохристі та білий кольори – життєствердні, радісні, звучні. Тріумфальний червоний колір в обрамленні золота вносить відчуття урочистості й величі моменту, створює настрій високого емоційного піднесення:
Небо втішається!
Земля здригається!
Радість! О радість!
Христос рождається!