Спаситель світу народився у Віфлеємі – невеличкому містечку на південь від Єрусалима. Назва його походить від давньоєврейського Бейт-Лехем – «дім хліба». Як відомо, Марія і Йосип, не знайшовши притулку на заїжджому дворі, розташувалися в печері, яка служила стайнею. Сьогодні ця печера – одна з найбільших святинь християн.
Уже близько 150 року нашої ери віфлеємський грот шанувався як місце народження Ісуса.
У 330 році імператор Константин Великий та імператриця Єлена заклали над печерою церкву в ім’я Різдва Христового. (У 1932–1934 роках, коли ремонтувалася передня частина храму, англійські археологи виявили мозаїчну підлогу часів Константина). У 531 році імператор Юстиніан перебудував і розширив її. Величний і дуже красивий храм Різдва, який вважається найдавнішою християнською церквою на світі, височіє на центральній площі Віфлеєма. Храм являє собою традиційну візантійську базиліку: чотири ряди колон із червоного мармуру ділять її на п’ять нав – центральну і по дві бічні. У плані він має форму хреста, бо за імператора Юстиніана позаду головного вівтаря й обабіч було прибудовано три апсиди (вівтарні виступи). На стінах збереглися залишки мозаїк і розписів візантійської епохи.
За переказами, коли Віфлеєм захопили перси, які тоді ще сповідували зороастризм, то від наміру зруйнувати храм їх зупинила мозаїка. На ній було зображено, як волхви в характерних перських головних уборах поклоняються Немовляті Ісусу. Перси вирішили, що це зображення, а значить, і сам храм якимось чином пов’язані з їх релігією, тож пощадили церкву.
Перед входом у печеру, де народився Христос, знаходиться ікона Божої Матері. Перед нею моляться про дарування дітей, про їхнє благополуччя і про сімейне щастя. Віфлеємська ікона прославилася багатьма чудесами вже в наш час. Її пожертвувано в базиліку Різдва Христового російським імператорським домом. Це єдина з ікон Божої Матері, на яких Вона усміхається.
На образі Пречиста Діва зображена з Немовлям Христом. У лівій руці Немовляти – символ царственої влади, правою Він благословляє. Богородиця вказує на Спасителя, будучи Дороговказницею, що веде до Христа, від гріха – до спасіння. Під вівтарем храму влаштовано вузькі сходи до печери, в якій народився Христос. У цій печері площею 36 квадратних метрів у неглибокій ніші влаштовано невеликий вівтар, перед яким горять десятки свічок і лампад. Підлога вкрита килимами, які вбирають звук кроків прочан. Тут, у печері, викладеній мозаїкою і вимощеній плитами, знаходяться і ясла Христові. Під церквою видовбано ніші, де лежать мощі святих.
За ті століття, що минули з часів Різдва, багато чого змінилося у Віфлеємі. Крім, мабуть, невичерпного потоку людей з усього світу і давньої печери, в мармурову підлогу якої вправлено срібну зірку з написом по-латині: «Hic de Virgine Мaria Jesus Christus natus est» («Тут Діва Марія народила Ісуса Христа»).
