Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіСвято дурнів чи брехунів?
Статті

Свято дурнів чи брехунів?

Віталій КЛІМЧУК

Старт другого місяця весни позначено неофіційним світським святом, що іменується днем гумору, або днем усіх дурнів, або ж празником брехунів. Навіть віршовану речівку придумали: «Перше квітня – брехня всесвітня». Її автори явно замахнулися на планетарну значимість першого квітневого дня. Зазвичай говорили: «Якщо першого квітня не збрешеш, коли ще врем’ячко знайдеш?». Безперечно, треба прагнути гарного настрою, залучаючи для цього жарти, усмішку й особистий приклад щирої веселості. Проте до чого тут обман і неправдиві (брехливі) свідчення на своїх знайомих, друзів та родичів? Невже таким смішним і розважальним у нашому житті є обман?

Кажуть, що свято гумору бере початок із давніх часів і ми зобов’язані ним неаполітанскому королеві Монтерею. Йому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Точнісінько такої на той час не виявилось, але кухар приготував іншу, що дуже нагадувала попередню. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. Відтоді й увійшли у звичай першоквітневі розіграші – ловити один одного на «гачок». Але це тільки одна з багатьох версій походження традиції.

Центром гумору в Україні вважається Одеса. Тут навіть на офіційному рівні впровадили вихідний у день сміху. 2010 року 1 квітня припало на Страсний четвер, який передує Великодню. Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел звернувся тоді до міського голови Едуарда Гурвіца з проханням відмінити святкування першоквітневої гуморини. «Проведення в дні Страсної седмиці, а саме 1 квітня, в Страсний четвер, коли згадується Таємна вечеря і встановлення Христом Божественної Євхаристії, так званого дня сміху, викликає протест і обурення у духівництва, православної громадськості, інтелігенції і всіх православних жителів Одеси. 1-го квітня за недоброю традицією, що склалася, наше місто наповнюється нічим не стримуваними веселощами, масовими гуляннями, які супроводжуються гамірними концертами, вживанням спиртного і безчинствами», ішлося у зверненні. Треба віддати належне – міська влада пішла назустріч проханню духівництва і веселощі було перенесено на пізніший термін.

«Згідно з віковими традиціями» можна підійти до чи не кожного першоквітневого жарту, який, як правило, оснований на розіграші, тобто на обмані. А слово здатне не тільки зцілити людину, а й розхвилювати, засмутити, навіть позбавити життя. Тож після кожного свята брехні далеко не всі перебувають у доброму настрої та здоров’ї. Не один інфаркт та інсульт передчасно трапився із жертвами першоквітневих розіграшів. Свято ж набуває дедалі більш непередбачуваних емоційних форм – це факт незаперечний.

Православна Церква спокійно ставиться до світських свят, але згадане явно перечить моральним засадам. У першу чергу слід згадати із переліку гріхів лжесвідчення. Не обов’язково такий факт має відбуватися в судовій залі при адвокатах, свідках та суддях. Казати свідому неправду у формі розіграшу зовсім не доводить відсутність гріха. Адже наслідки такої неправди можуть бути дуже важкими, незважаючи на несерйозність гумористичного жанру. Ще одна Господня Заповідь – про любов до ближнього – зовсім не виключає підбадьорливого, веселого слова. Зрештою, українці у всі віки відзначалися не тільки задушевною і веселою піснею, а й влучним, гострим слівцем. Проте із обманом, із брехнею воно нічого спільного не має.

Волин. єпарх. відом.– 2012.– № 04 (89)

1 квітня 2021 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери