Похвала Пресвятої Богородиці (субота акафісна). Преподобного Феодора Трихини. Святителів Григорiя (593) й Анастасiя Синаїта (599), Патрiархiв Антіохiйських. Преподобного Анастасiя, ігумена Синайської гори (695). Мученика немовляти Гавриїла Бєлостоцького (1690)...
Лазарева субота. Воскрешення праведного Лазаря
Поблизу Єрусалима знаходилося селище Віфанія. У ньому жив Лазар із двома сестрами –Марфою і Марією. Господь часто відвідував це благочестиве сімейство. Одного разу Лазар захворів. Марфа та Марія послали сказати про це Ісусові Христу. Ісус відповів: «Ця хвороба не на смерть, а на славу Божу». Минуло два дні. Спаситель сказав учням Своїм: «Друг наш Лазар помер» і рушив з ними до Віфанії.
Прийшла і Марія з родичами та знайомими, впала до ніг Ісуса і говорила: «Господи, якби Ти був тут, не вмер би мій брат». Бачачи їх печаль, Христос просльозився. Коли підійшли до печери, де був похований Лазар, Господь повелів одвалити камінь від входу в печеру. Він звів очі до неба і, помолившись, голосно кликнув: «Лазаре, вийди!». Померлий вийшов із гробу, обвитий, за тогочасним обрядом, по руках і ногах пеленами, обличчя його було пов’язано хусткою. Багато з юдеїв, що бачили це чудо, увірували в Ісуса Христа.
Звістка про це приголомшливе диво громом рознеслася по Юдеї...
Саме після воскресіння Лазаря первосвященики та фарисеї приймають остаточне рішення вбити Ісуса. Час їх наближається. Настає влада темряви, а з нею й останні дні земного життя Спасителя.
Воскресінню Лазаря частково присвячено увесь шостий тиждень Великого посту: у піснеспівах з понеділка по п’ятницю багато разів згадується про це чудо та події, що передували йому.
Богослужіння в Лазареву суботу відрізняється незвичайною проникливістю, значущістю. На Вечірні співається стихира «Душекорисну закінчивши Чотиридесятницю», що знаменує її закінчення. На Утрені лунають деякі недільні піснеспіви, що прославляють Воскресіння Христове: це тропарі «Ангельський собор здивувався», піснь «Воскресіння Христове бачивши» тощо. А на Літургії цієї суботи замість «Святий Боже» співають «Ті, що у Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» – тому що в давнину цей день разом із Великою суботою був переважно хрестильним. І якщо Великої суботи у Візантії хрестили дорослих, то Лазаревої – дітей. Тож багато візантійців цього дня також відзначали день свого хрещення.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса