Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіНедiля 29-та пiсля П’ятдесятницi (Лк. 17:12–19)
Статті

Недiля 29-та пiсля П’ятдесятницi (Лк. 17:12–19)

Віталій КЛІМЧУК Недiля 29-та пiсля П’ятдесятницi

При вході в одне поселення Ісуса Христа зустріли десять прокажених. Дев’ять із них були юдеї, а один самарянин. Юдеї та самаряни ворогували, та спільне горе об’єднало цих недужих. Прокаженим заборонялося підходити до інших людей, тому що хвороба їхня була заразною. Тому, зупинившись віддалік, вони голосно кричали: «Ісусе Наставнику, помилуй нас!». Ісус Христос сказав їм: «Підіть, покажіться священикам», бо священики оглядали видужалих від прокази й давали свідоцтва на право проживання у містах і селах.

Прокажені пішли до священиків; і, коли йшли, очистилися від прокази, тобто стали здоровими. Один із них, бачачи, що він зцілений, повернувся до Ісуса Христа, голосно славлячи Бога, і, впавши до ніг, дякував Йому. І це був самарянин. Юдеї ж залишилися невдячними.

Тоді Ісус Христос сказав: «Чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей?»

Проказа, особливо в стародавні часи, – важковиліковна хвороба, і люди дуже страждали від неї. Але були випадки, коли виліковувалися, і це було велике чудо. Коли таке ставалося, за законом Мойсея, вони повинні були показатися священикам, щоб ті створили священнодійство. І тільки тоді могли жити в суспільстві. А до того хворі на проказу були відокремлені від суспільства і жили окремо.

Отож, серед цих десятьох недужих був один самарянин. Самарянин узагалі, за юдейським законом, не був гідний спілкуватися з ними, але горе, яке спіткало всіх, їх з’єднало. Вони вже не розділялися: хто з них юдей, а хто – самарянин. Тому жили всі вкупі, бо разом було вижити легше в такому становищі.

Вони знали, що є такий Учитель, Наставник, що Він виліковує від хвороб. Тому чекали на Нього, зустріли, і Він їх зцілив.

Вони знайшли Учителя – і зцілилися, але не повернулися і не воздали Богові подяку: один тільки самарянин повернувся. І тоді Господь сказав: «Віра тебе спасла». Віра також була в цих дев’яти юдеїв, але не настільки велика, щоб вони могли спастися. Їхньої віри достатньо тільки для оздоровлення. І хто знає, чи та хвороба знову не вернулася до них.

Коли ми звертаємося до Бога, коли ходимо в церкву, – ми зцілюємося, духовно і фізично. І коли ми відходимо від Бога – недуги можуть знову до нас повернутися. Тому, що коли Бог вас уздоровлює, Він показує, що ми йдемо дорогою спасіння. І хто це розуміє, той дійсно бачить цю дорогу і йде нею.

Проказа – це наші гріхи, які нас роз’їдають. Вони роз’їдають нашу душу і все наше тіло, і ми духовно розкладаємося. А Господь нас зцілює, зцілює наші душі, наші тіла. Але ми, можливо, цього не розуміємо, і не кожен може подяку віддати Господеві. Тому в Євангелії показано: один – з десяти. Один тільки з десяти вернувся.

Як подивитися, у наш час, можливо, лише один зі ста повертається, щоб подякувати Богові. Люди відчувають Бога, відчувають і отримують Його зцілення, але не дякують Йому. Та взагалі за те, що ми живемо в цьому світі, ми повинні дякувати Господу. Отож пiдемо слiдом за вдячним самарянином i в думках припадiмо до нiг Христових, складаючи Йому хвалу й подяку за всi Його милостi до нас, грiшних. До цього закликає й апостол Павло, говорячи: «За все дякуйте Боговi».

Волин. єпарх. відом. – 2015. – № 12 (133)

9 січня 2022 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери