
Святителя Андрiя, архієпископа Критського (712–726). Преподобної Марфи, матерi Симеона Дивногорця (551). Мучеників Феодота i Феодотiї (108). Священномученика Феодора, єпископа Киринейського (310)...
«Коли вони прийшли до народу, то підійшов до Нього чоловік і, ставши перед Ним на коліна, сказав: Господи! Помилуй сина мого; бо він на новий місяць біснується і тяжко страждає, бо часто кидається в огонь і часто у воду. Я приводив його до учеників Твоїх, та вони не змогли зцілити його. Ісус же, відповідаючи, сказав: о роде невірний і розбещений! Доки буду з вами, доки терпітиму вас? Приведіть його до Мене сюди. І заборонив йому Ісус, і біс вийшов з нього; і отрок зцілився у ту ж мить. Тоді ученики, приступивши до Ісуса на самоті, сказали: чому ми не змогли вигнати його? Ісус же сказав їм: через невір’я ваше. Бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру як зерно гірчичне і скажете горі цій: перейди звідси туди, і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас. Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф.17:21).
Цими словами Христос поклав віру в основу нашого життя: щоб людина не просто вірила, а вірою вирішувала всі проблеми свого життя. Як могутню зброю Господь подає віру, тому що віра, навіть у «малих вимірах», може «переміщати гори». Що ж казати про віру, яка б заповнювала серце людини бодай наполовину! Людина дедалі частіше хоче покладатися на свої фізичні або розумові можливості; віру в найкращому випадку відносить до чогось абстрактного, внутрішнього переживання.
Молитва є розмова зі Всевишнім, вона робить мудрішою, в молитві благоговіємо перед Ним. А «початок мудрості – страх Господній», – говорить Святе Писання (Притчі 1:7).
Піст зміцнює духовні, внутрішні сили людини. Тому, підкріплюючи свою віру молитвою і постом, ми отримуємо від Бога велику владу. У наш час багато хто порушує піст просто без жодних причин, свавільно. Сутність гріха в порушенні постів полягає не в тому, що людина може «опоганюватися» скоромною їжею, а в тому, що цим виявляється непокора Церкві, непокора, яка спричиняє взагалі розгнузданість, гріховне свавілля. Як у житті повсякденному, так і поготів у релігійних справах певний порядок і дотримання правил – обов’язкові й необхідні для людини.
Христос відкриває перед нами шлях до Нього. Він допомагає нам відчути, як забезпечити Божу присутність у своєму житті. І саме тоді ми можемо подолати спокуси зневіри, зможемо здобути силу протистояти навальним підступам темних сил, які переслідують нас у цьому житті.
Віра, яка озброює нас силою, молитва, поєднана з усіма іншими духовними вправами, що їх пропонує нам Церква, – ось шлях, котрий відкриває нам супровідну дорогу Христа через наше земне життя, відкриває нам Його потужну присутність. Нам треба тільки вміти скористатися з цієї присутності, не забувати про Нього, не залишатися наодинці зі злом. І саме тоді будь-який несправедливий закон не здаватиметься нам страшним, коли будемо озброєні проти суспільних провокацій силою правди, яка дається нам Христом.
Ми можемо ставати до двобою з темними силами, якщо самі не послаблюємо себе наслідуванням їх, якщо завжди перебуваємо у всеозброєнні правдою. Саме тоді і ми можемо розраховувати на те, що наше слово здатне буде зрушувати гори.