Священномученика Василія, єпископа Амасійського (бл. 322). Праведної Глафiри, дiви (322). Преподобного Йоаникiя Дiвиченського (ХІІІ, Серб.)...
Почаївський образ Богородиці
Цей образ, який датовано 1840 р., – з довоєнних фондів обласного краєзнавчого музею. Матеріал і техніка: полотно, олія. Зберігається в Музеї волинської ікони.
Серед чудотворних образів Діви Марії, які шануються в Україні, образ Почаївської Богоматері найвідоміший.
Історія його побутування на Волині починається 1559 року. Грецький митрополит Неофіт, відпочивши під час подорожі з Константинополя до Москви у маєтку вдови луцького земського судді Анни Гойської, залишив їй у дар ікону. Майже 40 літ вона перебувала в домашній каплиці Гойської у с. Орлі неподалік Почаєва. Після того як ікона стала славитися чудесами і знаменнями, Анна передала її до Почаївської обителі.
З XVІІІ століття починається поширення її списків (копій). Вони часто не мають фотографічної подібності до оригіналу, однак це не є недоліком. Маляр ставив перед собою завдання відчути і передати духовну реальність і часто доповнював її подіями з історії святої обителі.
Почаївський образ Богородиці належить до типу ікон «Елеуса», по-грецьки «Милостива» (в Україні більш поширений не зовсім точний переклад цього слова – «Замилування»). Таким епітетом у Візантії називали саму Богородицю і багато Її ікон. Це найбільш ліричний образ, що розкриває єднання і любов Матері Божої зі Своїм Сином.
Мотив ликів, притулених один до одного, належить до одного з найдавніших іконографічних типів у візантійському мистецтві. Подібні зображення фігурують у ряді давніх мозаїк і фресок, мініатюр ІX–XІІ століть. На території Київської Русі прикладом найбільш раннього образа «Замилування» є ікона Вишгородської (Владимирської) Богородиці XІІ століття (експонується у Третьяковській галереї, Москва).
У Музеї волинської ікони зберігаються два списки Почаївської Божої Матері – 1757 і 1840 років.
Ікона XIX століття відноситься до типу «Почаївська Богородиця зі стопою». Автор прославляє чудотворний образ, зобразивши в центрі композиції традиційний іконографічний варіант. У широкій декорованій рамі представлено Богоматір із Дитям, увінчані коронами, такими ж, як і на оригіналі. Ширяючі у хмарах ангели підтримують ікону. Зліва один з них тримає червону подушку з царськими атрибутами – короною і скіпетром. Справа ангел підносить до ікони вінок із різнобарвних квітів. Угорі над зображенням два маленьких ангели розгорнули білу стрічку з вітанням архангела Гавриїла до Діви Марії: «Радуйся, Благодатная, Господь съ Тобою» (Лк. 1:28). У нижній частині автор відтворює історію чудесного явлення Богородиці на горі Почаївський. На невисокому пагорбі, порослому деревами, – сяючий слід Її стопи. Обабіч нього навколішки моляться свідки цього явлення: зліва монах у чорних одежах з вервицею у руці, справа – пастух, який спирається на посох.
У нижньому лівому куті частково зберігся авторський підпис польською мовою. На жаль, ім’я маляра напівстерте, можна лише прочитати місце, де ікона була створена, – «м. Ковель» і дату.
Подібна урочиста, дещо нетрадиційна композиція образа передає символіку її прославлення. Церковне передання свідчить, що Богоматір явилася та залишила Свій слід на горі Почаївській біля 1340 року, отож ікона могла замовлятися на честь 500-ліття цієї події.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса