Іверської ікони Божої Матері (перехідне святкування у вівторок Світлого тижня). Згадування появи на небi Хреста Господнього в Єрусалимi (351). Мученика Акакiя, сотника (303). Преподобних Йоана Зедазнiйського та учнiв його...
Ікона «Старозавітна Трійця»
Ікона «Старозавітна Трійця». XVIII ст. Надійшла до Волинського краєзнавчого музею 1986 року з с. Окорськ Локачинського району. Дерево, левкас, гравіювання, сріблення, золочення, темпера, олія. Зберігається у Музеї волинської ікони.
На п’ятдесятий день після Великодня християни особливо поклоняються Святій Трійці. Догмат про Трійцю є дуже важли- вим у християнському вченні, але надзви- чайно складний і для людського розуміння повністю не доступний. Це поняття об’єднує разом Три Особи (три Іпостасі) Єдиного Бога, розглядає сутність Бога в Трьох Особах. Згідно з Символом віри, прийнятим на Першому і Другому Вселенських соборах у IV ст., Всевишній має три Іпостасі: Отець, Син і Дух Святий. Ці Особи – Єдиний Бог (різні Його прояви), кожна з Них – не частина Бога, і серед Них нема більшої або меншої.
Будучи єдиними і неподільними за природою, три іпостасі Господа, однак, від- різняються походженням та відносинами. Так, Бог Отець народжує Бога Сина, а Сам не походить ні від кого. Син вічно народжується від Отця, а в певний історичний момент воплотився як Боголюдина Ісус Христос. Дух Святий від Отця сходить.
Самого слова «Трійця» в Біблії немає. Але богослови перших віків Християнства сформулювали вчення про троїчність Єдиного Бога із загального контексту Святого Письма та ряду фрагментів. Більшість із них містяться у новому Завіті, але є і в Старому.
Традиційно зображено старозавітну Трійцю на пам’ятці волинського іконопису XVIII століття. Згідно зі Старим Завітом, до літ- нього подружжя Авраама та Сарри завітали Троє Подорожніх. «І явився йому Господь біля діброви Мамрé, коли він сидів при вході в намет, під час спеки денної. Він звів очі свої і глянув, і ось, Три Мужі стоять навпроти нього. Побачивши, він побіг назустріч Їм від входу в намет і поклонився до землі, і сказав: Влади- ко! Якщо я знайшов благовоління перед очи- ма Твоїми, не пройди мимо раба Твого...» (Бут. 18:1–16). Авраам виявив свою гостинність, омивши ноги Подорожнім, приготувавши для Них трапезу: з кращого борошна «прісні хліби», «теля ніжне і гарне», «олії і молока». У тексті цього уривка Один Муж говорить як Троє. В цьому і полягає іконографічний сюжет ікони − в образі Трьох Мужів Сам Господь завітав до праотця Авраама. За традиційними християнськими поясненнями, в образі Трьох Ангелів йому було дано одкровення про Єдиносущного і Триіпостасного Бога.
Трьох Гостей волинський маляр зобразив у вигляді Ангелів з юними ликами і довгим темним волоссям, використовуючи типові кольори в одязі. В руках їхніх − посохи із навершям у вигляді орнаментованого хреста. Ангел зліва уособлює Бога-Отця (у рожево- зелених одежах). Міська споруда у верхній частині образа символізує Божу світобудову, впорядковане буття. У центрі бачимо Ангела, що в характерних червоно-синіх барвах уті- лює Спасителя, Бога Сина, Ісуса Христа. Його символ – дерево. Із сивої давнини в народній пам’яті це дерево життя; дерево пізнання – у Старому Заповіті; дерево хреста – у Новому. Ангел справа (у блакитно-червоних ризах) втілює Святого Духа, символом Якого є гора. Сходження на гору асоціюється з підняттям над земним буттям, осягненням духовних висот. Проте на цій іконі немає гір. Праотця Авраама маляр представляє на тлі будівлі між Отцем і Сином, але, знову ж таки, відсутнє зображення Сарри. Ангели возсідають за округлим столом, застеленим світлою скатертиною. На столі – відкрита чаша, блюдо із жертовною твариною (зображення втрачено) по центру; глечик, закрита чаша, три ложечки та ножі з фігурними ручками, тарілочки з хлібами. Символічно майстер розміщує ці предмети на площині столу: саме потир і таріль – навпроти Спасителя, тобто вказує на тему причастя, жертву Сина Господнього.
Знизу на іконі є напис про поновлення:
«Сию Икону подчінилъ Фодоръ. Зубовичъ 1865 года 1 октябра.». Образ оздоблено дерев’яним обрамленням, яке у верхній частині прикрашене об’ємними чотири- пелюстковими квітами.
Ікону реставровано у Волинському крає- знавчому музеї Л. Обухович, П. Петрушаком, А.Чабан.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Ротченков Андрій, священик
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса