Священномученика Василія, єпископа Амасійського (бл. 322). Праведної Глафiри, дiви (322). Преподобного Йоаникiя Дiвиченського (ХІІІ, Серб.)...
Волинський священик: «Щоразу, коли молюся, ніби обіймаю тих, хто зараз в окопах»
Територія храму Василія Великого – острівець тиші та спокою при в’їзді у Стару Вижівку. Блакитні бані зливаються з небом, і від того виникає відчуття піднесеності й легкості самої споруди. Вже 12 літ церковна громада разом з настоятелем храму отцем Іваном Зеленком плідно працює над будівництвом і оздобленням своєї святині. Також у характері священнослужителя закладено ще одну основу – тверду і патріотичну: час від часу він возить допомогу воїнам на Схід
– Сам я родом зі Львівщини, – каже священник. – Коли у 2006 році приїхав у Стару Вижівку, на цьому місці був котлован під багатоповерховий будинок. Стояв вагончик, що залишився після пожежі. Ми його обварили, утеплили і служили в ньому вісім літ. За два роки гуртом із громадою зібрали кошти на бетонні блоки для фундаменту. Уся площа церкви – 240 «квадратів». Усередину тільки засипали 90 «камазів» піску і знадвору до 400 – така була яма. І от сьогодні, дякуючи і меценатам, і простим людям, бо кожен вніс свою частку, при в’їзді в селище людей зустрічає храм.
«Поїхав на фронт один раз — і вже неможливо зупинитись»
20 лютого 2014–го, коли на Майдані розстрілювали людей, в Івана Зеленка народився найменшенький син Даниїл. Там перебували і двоє його братів. Коли загинули перші хлопці, священник дуже переживав, телефонував, почує голос рідних людей — і дякує Богові, що живі. А потім почалася війна.
Бійці хочуть якоїсь розв’язки, говорять: «Дайте нам команду, і ми ворога заженемо до самого Кремля».
– З іншими капеланами з Волині поїхав на фронт один раз – і вже неможливо зупинитись, – зізнається отець Іван Зеленко. – Хлопці кажуть: «Нам важливо, щоб ви не забували про нас і ми для себе знали, заради чого тут стоїмо». Перша поїздка була до Щастя, де ми зустрілися з козацьким генералом Віктором Ткаченком. Саме він із 78 айдарівцями звільняли це місто, яке півтора року окупували сепаратисти. Навколо все спалено, будинки розбиті, дивишся – і враження таке, ніби потрапив у Чорнобильську зону. На війні набагато контрастніше, ніж у цивільному житті, окреслюєш для себе біле і чорне, там значно менше фальші й лицемірства – їх зазвичай бійці розпізнають одразу. Останній раз їздили на околицю Попасної. Тоді там вбили солдата з Кривого Рогу. Йому 22 роки виповнилось. Був сильний туман, хлопці розповідали, що по очеретах залягли близько 15 ворожих снайперів. Бійці хочуть якоїсь розв’язки, говорять: «Дайте нам команду, і ми ворога заженемо до самого Кремля». Зрозуміло, що затяжна війна вигідна. Хтось має на цьому і нормальні доходи. Це ж не їхні діти гинуть…
«Там діє закон любові»
– Коли бачиш тих хлопців, думаєш: ось він стоїть зараз, усміхається, а через двадцять хвилин поїде на «нуль» і дивитиметься в очі смерті, – каже священник. – Заїжджали ми й у притулок, що на околиці міста Щастя. Неблагополучні батьки пішли воювати до сепаратистів, дітей позалишали, а їх у притулку – 250. Зустрічалися з директоркою закладу, вона для них – як мати, кожну дитину відчуває. Таке враження, що Бог дав їм одну маму для всіх. У мене самого четверо діток, і щоразу, як збираюся на Схід, моє серце стискається…
Якщо вирушаєш на фронт – бус завжди повний. Є люди, які допомагають від самого початку і тішаться нагоді це зробити. Їдемо туди, коли бачимо їхні мужні усмішки – радіємо. Там діє закон любові. Без сумніву на війні всі почуття загострюються. І добре, якщо ти можеш розділити страждання людини. Коли простягаєш руку, і в тих обіймах є тепло, яке допоможе зберегти життя одне одного. Щоразу, коли молюся, я ніби обіймаю тих, хто зараз в окопах.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса