Давні великодні традиції в селі Лешнів (Золочівський район, Львівської області)

Лешнів – це українське село на Львівщині, з давньою історією та багатими великодніми традиціями. Село знаходиться в мальовничій місцевості, де поряд протікає бурхлива річка Слонівка. Вона несе свої води від витоку до гирла, а життя вирує у воді та на березі. Хлюпає риба, виблискують над водою метелики з прозорими крилами, гучно стрибають у ряску жаби. Зі сходу та півночі, село оточують мальовничі степи і пагорби. Весною вони всі заквітчані, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав.

Великдень, або Світле Христове Воскресіння – є головним православним святом на Львівщині. Багато львів’ян дотримуються великого посту, який починається за шість тижнів до Великодня – вони не їдять м’яса і утримуються від алкоголю. За тиждень до Великодня в колоритному селі Лешнів, відзначається Вербна неділя, присвячена приходу Ісуса Христа в Єрусалим. Вербна неділя – початок Страсного тижня, який закінчується у суботу перед Великоднем.

На п’ятий день Страсного тижня – у четвер згадують одну з найважливіших євангельських подій: Тайну вечерю, на якій Ісус Христос омив ноги своїм учням. Цього дня, у церкві Святого Миколая с. Лешнів, проводиться ритуал обмивання ніг. Церква Святого Миколая має дуже давню історію. Споруда була збудована ще в XVII столітті. Використовувалася не лише як богослужбова, але і як оборонна – під час турецько-татарських набігів на наш край.

Шостий день Страсного тижня знаменує розп’яття Ісуса Христа на хресті та його смерть на горі Голгофі. У цей день скорботні львів’яни утримуються від будь-якої їжі та пиття протягом усього дня.

За давньою традицією, в селі Лешнів до Великодня необхідно прибратися в будинку та приготувати ритуальні страви. Крім того, до Великодня бажано мати новий одяг, тому дівчатка та молоді дружини шили нові сорочки для себе та своїх батьків, братів, чоловіків та дітей.

Одним із найважливіших великодніх традицій є розпис великодніх яєць. Як правило, виготовляли пасхальні яйця червоного кольору, що символізують кров, пролиту Ісусом Христом під час розп’яття. У мальовничому селі Лешнів, зазвичай не просто фарбували яйця, а й розписували їх складними традиційними візерунками. Кожен елемент візерунка мав своє значення, наприклад: життя, вічність, здоров’я, щастя тощо. Для нанесення візерунка використовувались спеціальні палички. Цій традиції навчила мене моя бабуся.

У ніч перед Великоднем, жителі с. Лешнів йдуть до церкви, щоб запалити свічку та привнести її додому. Це полум’я символізує Воскресіння Христа та торжество добра над злом.

Існувала й ще одна традиція, коли жителі омивали обличчя та руки водою, в яку клали червоне яйце. Кажуть, що ті, хто дотримується цієї традиції, завжди будуть красивими та здоровими.

У понеділок, парубки брали відро з водою та йшли до будинку незаміжніх дівчат. Якщо ті ще сплять, парубки хлюпали на них воду. Вважалося, що після цього, дівчата незабаром вийдуть заміж. Тому, в подяку, вони давали парубкам, які їх облили водою, найкрасивіші розписні яйця та великодні пироги.

Існувала в селі Лешнів й традиція палити вогнища у великодню ніч. Жителі села збиралися навколо і розповідали історії з життя Ісуса, а хлопці стрибали через багаття, щоб позбавитися від злих духів.

На великодньому столі обов’язково мала бути паска. Спекти добру паску вважалося найважливішою подією в році, бо з того, якою вона вийде, судили про долю всієї сім’ї. В давнину готували також вареники з сиром та картоплею, варили бануш, пекли книші з бринзою. Через тиждень після Великодня, у селі Лешнів поминають померлих, відносять на могили червоні фарбовані яйця та запалюють свічки.

Через російсько-українську війну, цьогоріч, жителі села Лешнів не зможуть виконати основні давні традиції. Утім, мають ще тиждень, аби згадати свої родинні традиції чи придумати для своєї сім’ї нові. Головне – із вірою у серці!