Викладач Волинської православної богословської академії і настоятель Свято-Троїцького храму в с. Липини Луцького районного деканату 22 червня взяв участь у черговій передачі «Церква і релігія» на каналі «Конкурент TV».
Свято Святої Трійці: у чому його особливість і що воно символізує?
Свята Трійця для нас є одним із найбільших християнських свят. Воно символізує єдність Пресвятої Трійці, а своїм корінням сягає ще Старого Завіту. Ми називаємо Святу Трійцю П'ятдесятницею або Зеленими святами. Це народження Церкви Христової, адже саме цього дня на апостолів зійшов Дух Святий, благодать Духа Святого. І вони, сповнені Його благодаті, пішли по всьому світу сміливо проповідувати про Воскресіння, нести благу вість Євангелія.
Це свято йде ще з тих часів, коли старозавітні люди відзначали Мойсеєве законодавство, коли на горі Синай через Мойсея Господь дав 10 заповідей. У Старому Завіті святкували його на сьомому тижні після Пасхи – на 50-й день. Відбувалося це тоді, коли був новий урожай, його освячували, дякували Богові. І в цей час П'ятдесятниці, старозавітнього свята, на апостолів сходить благодать Духа Святого, на яку вони очікували, пам'ятаючи слова Спасителя, що Він пошле їм Утішителя. Прийшовши, апостоли побачили Спасителя, який воскрес і вознісся. В Єрусалимі вони чекали благодаті Духа Святого. І тоді, сповнившись з вірою, Дух Святий дав їм можливість проповідувати різними мовами. Після того апостоли вже сміливо пішли прославляти Слово Боже, нести благу вістку про Воскресіння.
І тут цікавий момент: з книги Діянь святих апостолів ми довідуємося, що вони говорили різними мовами. І це важливий дар благовістити мовами, що їх в Єрусалимі розуміла велика кількість людей з діаспори, з усієї тодішньої Римської імперії. Кожен чув свою мову. І власне, це є тією дією Духа Святого. Святі отці, оповідаючи про цей час та місце, говорили, що коли людство возгордилося і хотіло побудувати вежу на рівні з Богом, то Господь змішав їхні мови, і після того люди вже не розуміли один одного. Так, у день сходження благодаті Духа Святого, у П'ятдесятницю, коли у вигляді вогненних язиків під час шуму і відбулося це свято. Апостоли почали проповідувати різними мовами, тож багато хто чув свою рідну. І в цей час після проповіді Петра три тисячі людей увірували і охрестились. Це було тією видимою ознакою того, що Свята Трійця явилась саме у своїй благодаті. І Дари Духа Святого сповнились на апостолах. Тому це свято, яке набуло нового змісту саме в П'ятдесятницю, ми вшановуємо як день народження Церкви Христової, і саме тому воно є одним із найбільших християнських свят. В цей час ми його і святкуємо.
Які традиції цього свята і чому Трійцю називають Зеленими святами?
Зелені свята – це також ще старозавітня назва. Тоді саме святкували і раділи новим плодам нового урожаю, домівки і храм прикрашали зеленим віттям. І це символізувало благодать Божу, що Господь з року в рік дає нам сприятливу погоду, сонце. Перші плоди приносили у храм Божий.
На наших теренах це свято також було пов'язане з дохристиянськими віруваннями слов'ян. По часу воно співпадало із закінченням весни, початком літа, початком збору першого врожаю.
Зелене віття – символ відродження, символ благодаті Божої, символ промислу Божого над світом. Зелень приносили у храм, прикрашали свої домівки, молячись і освячуючи це зілля. Люди знали про його лікувальні властивості, але насамперед вкладали в цей зміст саме духовний момент освячення і захист Божий, благодать Божу.
В цей період часто відбувалися заручини. Таке народне повір'я: якщо на Зелені свята заручитися, а повінчатися на Покрову, то буде міцною сім'я. Народні традиції, фольклорні, етнічні моменти – це все допомагає і укріплює у вірі людину. Ми можемо таку паралель провести, наприклад, з Різдвом Христовим, з колядками. Коли ми надаємо традиціям і віруванням нового змісту, а головне – християнського богословського, то вони таким чином допомагають людині краще зрозуміти історію свята і прославлення. Тому водночас це є і поєднанням народних традицій. Важливо лише, щоб вони не суперечили духу богослів'я самого, щоб головною не була традиція чи будь-які древні народні вірування. Попри те, що вони перегукуються, головною є саме християнська складова цього свята. Тоді як народні традиції, народні звичаї набагато легше розуміються з дитинства, їх швидше сприймають діти. Наприклад, якщо в давнину люди не мали можливості і не всі вміли читати, то саме через ці народні традиції пояснювали богословський глибокий зміст того чи іншого свята. І в поєднанні це давало результат, що його ми маємо зараз. Наші пращури, які можливо ще на той час не були християнами до Київської Русі, але ті звичаї, традиції допомагали їм. І донині ми їх шануємо, якщо вони, звичайно, не суперечать християнству, не суперечать богослів'ю.
Як правильно святкувати і що не можна робити на свято?
Найперше церква закликає нас перебувати у храмі Божому, брати участь у богослужінні. Це – найголовніше, у такий спосіб ми робимо кроки до Бога, цим ми засвідчуємо свою віру перед Богом, з молитвою та вірою. Готуємось до цього свята. Відповідно, устав церковний і народні звичаї святкування Трійці мають своє глибоке коріння.
Найперше варто зазначити, що перед Трійцею є Троїцька поминальна субота, де молимося за всіх від віку спочилих. Пам'ятаючи, що вони не є втраченими для нас безслідно, що вони живуть іншим духовним життям там в іншому духовному світі, а наш зв'язок з ними відбувається саме на духовному рівні. І в таке велике свято ми молимося за наших пращурів, показуємо свою пошану і любов до них.
У свято Трійці служать особливі богослужіння: всенішню, вечірню. У саме ж свято також служиться літургія, а після неї – особлива вечірня з коліноприклонними молитвами. Їх читають лише раз у рік – саме в день Трійці. Після літургії є молитва на закликання благодаті Духа Святого. Також в цей день урочисто всією церквою співають молитву «Царю Небесний», яку до Трійці після Пасхи не використовують у церковному богослужінні, особливо після Вознесіння. А вже урочисто в день П'ятдесятниці ми її читаємо всією церквою чи торжественно співаємо цю молитву, яка має свій глибокий зміст і яка виражає нашу віру в Бога. Ми просимо, щоб благодать Духа Святого, яка зійшла на апостолів у вигляді вогню, щоби вона спалювала гріхи, щоб вона обігрівала нашу церкву, щоб вона давала нам наснагу і укріплювала нашу віру. Це, власне, момент церковного уставу.
Є багато звичаїв, традицій і, важливо, що вони не суперечать богослів'ю, не суперечать християнському розумінню цього свята. Зеленню – лепехою, гілками липи чи інших дерев – прикрашаємо домівки у себе вдома і дякуємо Богові, що з року в рік посилає нам урожай, посилає нам погоду. З давнини люди саме в це свято дякували Богові. Тому вони і називаються Зеленими святами. Це свідчить про благодать Духа Святого, який обігріває Церкву, який піклується про нас. Господь сказав: «Де двоє чи троє зберуться в ім'я Моє, там і Я буду посеред них». Власне, в цьому і виражається вся присутність у церкві благодаті Духа Святого.
Переглянути відео можна за цим посиланням.
