
Безсрібників Косми та Дамiана, що в Римi постраждали (284). Мученика Потита (І). Преподобного Петра, патрикія (854). Перенесення мощів преподобного Йоана Рильського (1469). Преподобного Никодима Святогорця (1809)...
Святий займає особливе місце серед обраних учнів Христа Спасителя. Головна якість апостола відкривається у його вченні про любов, за яке йому присвоєно найменування апостола любові. Дійсно, любов’ю пронизані усі його писання, основна думка яких зводиться до поняття, що Бог у Своїй сутності є Любов (1 Ін. 4:8). У своїх творах апостол переважно зупиняється на проявах незбагненної любові Бога до світу і людини, акцентує на любові свого Божественного Учителя. Водночас він постійно закликає учнів до взаємної любові.
Йоан був одним із дванадцяти апостолів, яких покликав Ісус Христос. Він представлений у Євангеліях як син Заведея та брат Якова. Йоан та Яків були за професією рибалки на Генісаретському озері. Матір синів Заведея – Саломія.
Йоан Богослов, як і всі апостоли, втік від Христа, коли Його переслідували та арештували. Але він і один із тих, які були під хрестом, де Христос доручив доглядати йому Свою Матір. Він єдиний, за переданням Церкви, не зазнав мученицької смерті – помер своєю. І, власне, Євангеліє від Йоана натякає, що Христос передбачив те, що він не буде замученим, а «питиме ісповідницьку чашу», яку Христос пив.
Святий виступає у трьох іпостасях: апостол, богослов, євангеліст. Його Ісус виділяв з-поміж дванадцятьох інших: він присутній на всіх страстях Спасителя, на Тайній вечері – особливо наближений до Нього, бо запитує про ім’я зрадника; Ісус доручає йому опіку над своєю Матір’ю. Найбільш наближеними до Христа були три учні: Петро, Яків та Йоан. Проте постать останнього своєю ревністю спонукає Христа відкривати особливі тайни: воскресіння доньки Яїра, Преображення тощо – ті випадки, коли інші апостоли залишалися осторонь.
Відомо, що своє Євангеліє Йоан писав найпізніше. Це був особливий апостол, тому особливим було і його Євангеліє. Адже описує більше подій мученицької смерті Спасителя і загалом про те, що говорив Ісус Своїм учням напередодні смерті.
Йоан не тільки переказує події з життя Христа, він намагається їх розкрити із богословського погляду. Тому подає так звану архієрейську молитву, а також довгий монолог Ісуса до Своїх учнів перед стражданнями. У Євангелії він наголошує на хресті як на світлі та істині. Це не стільки історичні факти, скільки радше богословські аргументи. У Євангелії від Йоана є такі уривки, яких немає в інших: наприклад, про весілля в Кані Галілейській, про жінку-грішницю тощо. Так він на прикладі унікальних подій, які не є загальноприйнятими в євангельських роздумах, розкриває глибший зміст приходу Ісуса у світ. Якщо подивитися на наші літургійні тексти, то в них передовсім наголошено, що Йоан не стільки передав історію життя Ісуса, скільки вказав на зміст і суть Його приходу у світ, тобто на Його богословську унікальність. Тому він і йменується Богословом.
Як учень Христа, який опікувався Богородицею, він проживав у м. Ефесі аж до смерті Марії. І тоді, відповідно до жеребкування апостолів, йому випала праця в Азії. Там він певний час перебував і був засуджений на заслання на о. Патмос. На острові, за переданням, і написав Євангеліє та Книгу Одкровення.
Апостол Йоан прожив понад 100 років, залишившись єдиною людиною, що бачила Ісуса Христа під час Його земного життя. Решта апостолів у цей час усі вже померли мученицькою смертю.