Так вважає декан Свято-Успенского округу Луцького районного деканату, настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці в с. Гаразджа протоієрей Андрій Мовчанюк. Тож уже третій рік під час Великого посту в 12-ти парафіях благочиння відбуваються Літургії ранішеосвячених Дарів за участю всіх священників деканату.
Ідея спільної молитви виникла як потреба часу на основі згуртування не тільки душпастирів, а й парафіян. Є певне звикання до традицій храму і проповідей священника, отож виникає бажання розширити діапазон пізнання слова Божого із вуст різних панотців. Та й сама підготовка до Служби мотивує вірян активніше брати участь у церковному житті.
Біблія наголошує на великій силі спільної молитви, запевняючи, що там, де двоє чи троє збираються в ім’я Ісуса, Він присутній серед них і їхні прохання виконуються (Мф. 18:19, 20). Вона єднає віруючих, зміцнює подружжя, є засобом заступництва та виявом любові, яка є союзом досконалості.
– Ми недаремно обрали спільні молитви під час Великого посту, – розмірковує отець Андрій. – Піст є особливим часом для покаяння, і Церква через священника та прийняття Христових Таїн вкотре дає можливість очищення.
Цього року першу таку Літургію відслужили в храмі Усіх святих землі Української села Струмівка. Це дало благословення для наступних спільних молитов у різних парафіях благочиння. Практикують здебільшого вечірні богослужіння, адже протягом дня вірні мають більше часу підготуватися до спілкування і розуміння Божих істин. Тим більше, що у перший та останній тижні Великого посту священники причащаються після Сповіді на очах усіх вірян чергового храму, подаючи їм приклад.
– Таїнство Сповіді звершується не внаслідок бездоганності душпастиря, а внаслідок скорботи за вчинені помилки та заподіяне зло, собі та іншим людям. Для прощення провин потрібен не ідеальний священник, а грішник, який знає, чому, з чим та за чим він прийшов до аналою. У лікарні жоден хворий не сміється над хворобами іншого, – вважає протоієрей Андрій Мовчанюк.
Біблія закликає сповідати гріхи один одному та молитися спільно для зцілення (Як. 5:16). Практика спільних молитов священників різних парафій є поширеною формою вираження духовної єдності та соборності. Вона здійснюється через соборні богослужіння, міжконфесійні заходи та ситуативні молитовні ініціативи. Це, по суті, найвищий ступінь молитовної єдності між священнослужителями однієї конфесії (або тих, що перебувають у євхаристійному спілкуванні), коли декілька священників разом звершують Божественну Літургію. Парафіяни звикли до менш «формальних», ніж Літургія, служб, які часто проводяться під час престольних свят парафій, куди запрошують духовенство з сусідніх громад. Разом з тим, під час таких спільних Відправ проходить обмін досвідом: можливість для духовенства обговорити питання парафіяльного життя та пастирського служіння.
Досвід Успенського округу цікавий для інших, які практикують цей добрий почин. Подібні Літургії відбуваються в храмах Луцького районного благочиння з деканом протоієреєм Володимиром Присяжнюком, із цікавістю приглядаються до нововведення душпастирі з інших благочинь єпархії.
– Церква, певною мірою, дуже закрита, – переконаний отець Андрій, – віряни ж мусять відчути легкість відкритості з обох сторін. Спільна молитва наближає священників до парафіян, а їх, у свою чергу, спонукає рішучіше зробити крок у церковне лоно.
Безумовно, спільне служіння священників доводить істину, що Церква – це єдиний організм, а не сукупність ізольованих громад. Двері храму завжди відчинені навстіж для відкритих сердець вірних учнів Христових.
