Великопостова особлива молитва з доземними поклонами звершується у храмах під час Богослужінь щодня протягом Чотиридесятниці (крім суботи і неділі), у перші три дні Страсного тижня, додається до домашнього молитовного правила.
Молитву складено 17 століть тому великим християнським подвижником, богословом преподобним Єфремом Сиріним, або Сирійським. Так його назвали через те, що народився в Сирії. За Божим Промислом він був покликаний до служіння, відкрив у собі дар вчительства і навчав людей покаяння, віри та благочестя.
Угодник залишив численні гімни та повчання. Найвідомішим є це молитовне зітхання: «Господи і Владико життя мого! Духу лінивства, безнадійності, владолюбства й марнослів’я не дай мені. Дух же доброчесності, смиренномудрості, терпіння й любові даруй мені, рабу Твоєму. Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси навіки-віків. Амінь».
Молитва ця досить коротка, однак у ній, на думку богословів, закладено чимало сенсів. Ось декілька основних.
Лінивство – одна із ключових загроз для життя християнина. Святий перш за все звертає увагу на цій хибі, оскільки лінощі не дають людині успішно розвиватись, вони спонукають бути «паразитом». Лінь блокує ріст, розвиток, прагнення ставати кращим, розвиває апатію. Тому ледачості варто позбуватися насамперед.
Безнадійність відвертає нас від обличчя Бога. Безнадійність – це те, що називають занепадом духу. Людина не розуміє цінності молитви, часто використовує її, наче бізнесові стосунки: ось я молюсь Богу, а Бог, мовляв, мені натомість повинен реалізувати всі запити.
Владолюбство і пустомовство – не лише вади чиновників. Молячись цими словами святого Єфрема, коли згадуємо про пустомовство і владолюбство, бува обурюємось: це, либонь, не про мене, а представників влади, громадських діячів, яскравих персонажів медіапростору. Проте кожен із нас «хворіє» на ці вади, які апробовує у родинах, робочих колективах, товариствах друзів. Саме тому, на думку святого, це ще один тягар, якого необхідно позбутися, аби серце очистилось.
Мудрість, смиренність, любов – основний інструментарій для тих, хто прагне здобути Царство Небесне. Важко поглянути на світ всеохопно, зі смиренністю та любов’ю, особливо сьогодні, коли стільки небезпек та викликів. У медіапросторі для молоді з’являються прототипи «успішних людей» – модник у брендовому одязі, на дорогому авто і з квитками на літак до заморських країн. Али чи це є ознакою справжнього успіху? Сьогодні важливо мати у серці любов, бути співчутливим, розуміти недоліки сучасного світу. Саме це відчиняє двері до саморозвитку, духовного росту і нових перспектив, зрештою, до творення суспільно необхідних проєктів.
Прийняття ближнього, а не осуд. Часто прагнемо аналізувати, хто кращий чи гірший від мене, я б це зробив, а це – ні. Політики прищепили нам комплекс постійного осуджування, а соцмережі – прагнення бути експертом у всіх можливих питаннях. Однак перед тим як очорнити, осудити, проаналізуймо, чи замислюємося про прийняття та любов? Мабуть, на це нема часу, бо треба негайно відписати наступний пост чи коментар. Саме тому в молитві наш зір чітко зосереджений на прийнятті, адже приймаючи, любимо.
Покаянна молитва преподобного Єфрема має на меті духовне очищення та зміну внутрішнього стану людини. Вона просить Бога забрати згубні пристрасті (лінивство, зневіру, владолюбство, марнославство) і дарувати доброчесності (чистоту, смиренність, терпіння, любов), спрямовуючись на бачення й виправляння власних гріхів замість осудження інших.
