Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна ПроповідіПостом і молитвою проженемо всяку біду
Проповіді

Постом і молитвою проженемо всяку біду

26 березня 2017 р. Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла в кафедральному соборі Святої Трійці. Світлина інформаційної служби єпархії Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виголошена 26 березня, у неділю 4-ту Великого посту, на завершення Божественної Літургії в кафедральному соборі Святої Трійці.

Дорогі браття і сестри, поздоровляю всіх із воскресним днем, а причасників – з прийняттям Святих Христових Тайн.

Сьогоднішнє євангельське читання закликає нас по-особливому звернути увагу на два напрямки нашого постового подвигу. Це піст і молитва. Коли ми говорим про піст, ми його дуже звужуєм і переводимо лише на їжу. В нас піст – це «не їсти». Піст – це обмеження! Обмеження не тільки їжею, але починаючи з їжі. Ще Василій Великий говорив: «У пересиченому тілі Духа не буває». І коли ми говоримо про пересичене тіло, відсутність аскези як такої, коли ми говоримо про відсутність молитви, ми говоримо про відсутність спілкування з Самим Богом.

Сьогоднішнє євангельське читання черговий раз нам нагадує, як зцілити. Апостоли, яким Господь дав владу «прощати і розрішати», не могли зробить такого дійства – зцілити людину. Чому? Тому, що не лише від апостолів залежало, а залежало і від самої людини, яка постом очищала своє тіло, молитвою ж була в прямому зв’язку з Богом. Тоді б священне дійство мало позитивний результат.

Як це дуже часто схоже на нас, сьогоднішніх, коли ми в своєму житті думаєм однією дією, одним бажанням вирішити всі проблеми. Наприклад, приходим у лікарню і вважаємо, що є одна таблетка від усіх хвороб, і всі хвороби, які вчора почалися, сьогодні закінчаться. Якщо ти хворієш довше, уже нападає зневіра: «А чому не виліковуюся? Хто не любить? Що не так? Все пропало!» Коли направляє Господь нас на якісь інші випробування, ми думаємо, що все, ми нікому не цікаві. Це неправда. І коли ти звертаєшся з молитвою любові до Бога, все збудеться. «Все, що в молитві попросите…» Як далі? «…віруйте і дасться вам». Ну невже це неправильні слова? Ми не говорим, що це неправильні слова, ми говорим, що вони правильні. Якщо це правильні слова, вони повинні збуватися. Інакше це Євангеліє нічого для нас не означає. Но ми вірим, що кожне євангельське слово – це зміст і дія. І наша, і Божественна. І наша, і Божественна! І Божественна в нас. Якщо це так, то повинно все збуватися. А якщо щось не відбувається, значить якась часточка не виконується.

Божественна благодать діє, діє біля нас, а ми не приймаєм, результату нема. Ми хочем капризно, не можемо знайти контакту з Богом. Ми виконуєм якісь речі формальні, тож Господь не дає. І нема кінцевого результату. І ось цей євангельський вислів сьогодні – «постом і молитвою» – наголошує нам про те, що пройшла частина посту і ми повинні стати іншими, вже повинні змінитися, вже повинен бути результат. А якщо його немає, зверніть увагу на ось ці два дійства: молитву і піст. Не просто перебувати в періоді посту, а поститися. Не придумувати: хтось набіло поститься, хтось – начорно, хтось – по середах і п’ятницях, хтось – по хворобі, хтось – по немочі, хтось – нема часу, хтось не встиг почати... І море інших собі придумали аргументів. І, здається, піст прийшов, то піду один раз посповідаюся, і то як всі разом, щоб не встиг ще все розказати, а вже допустили до Причастя. І думаєш, щоб все так швиденько пройшло. Не проходить. І немає ні настанови від того посту, і дії немає. Пустий той піст. Для тебе він пустий. Бо він безрезультативний. Не може піст пройти нерезультативно, якщо людина вела себе в ньому так, як вчить свята Церква. Не може. А можете все змінити в своєму житті. Все! «Я можу все в укріпляючому мене Господі», – так говорить Священне Писання. Я можу все, якщо з Богом. Якщо щось не міняється, значить ти щось не так робиш.

Але маєм сумнівів дуже багато, до того всього. Так ось, відкинути треба сумніви, укріпити віру, укріпити молитву в першу чергу. Притомилися, але укріпитися треба в більшому часі молитви. Старайтеся залишок оцих днів просто більше перебувати в молитві. Якщо хочете позитивних змін у вашому житті – моліться. В храмі й поза храмом. В храмі й поза храмом. Не получається вдома – звершується в храмі. Більше треба молитися.

Ми мало молимся. Мало. Якщо загалом усі, то ми мало молимся. Ми часто хрестимся. А ще частіше – як попало хрестимся. Тому треба багато молитися зараз. Багато. А молитва – це живе спілкування з Богом. Скажіть, якщо ваша дитина (я завжди наводжу цей паралельний приклад) буде ходити, надоїдати за вами цілий день, то як би ви зранку хотіли не дати, не зробити так, як воно хоче, до вечора все одно зробите. Вговорить, навіть якщо утопічна ідея, утопічне бажання. То коли ми, жорстокі серцем і розумом, виконуєм каприз цього дитяти, хто б це не був: внук, внучка, дочка, син – немає різниці. То Бог чоловіколюбний хіба не почує? Почує. Якщо ми настійно будемо просити. Настійно. Чого б це не стосувалося в нашому житті. Але звертатися до Бога. Говорити з живим Богом. Не кидати слова божественного змісту, чи літургійного, чи церковного, а просити, молитися до живого Бога. [Зображення], ікону поставте і розмовляйте з живим Богом. І коли ви так будете розмовляти – Господь почує кожного. Кожного почує.

Тому я бажаю, щоб ваша молитва підсилювалась. А якщо ми віримо – «все, що в молитві попросите, дасться вам», то буде все благе у вашому житті. І якщо ми через тиждень, дасть Бог, зберемся на площі й попросим перемоги, то і цей страх за своє майбутнє, за свій завтрашній день сам собою пройде. Бо Бог не може не чути великої кількості людей. «Де двоє і троє зібрані в Ім’я моє, там і Я перебуваю серед них». Нас буде тисячі людей перебувати в той час у молитві. Невже Бог не почує? Неправда, Бог почує. Якщо будем говорити до Нього, якщо будем молитися. Якщо будемо звершувати так, як закликає свята Церква. Тому постом і молитвою проженем усю нечистоту, яка є в нашій душі, постом і молитвою проженем загарбників з нашої землі.

І хай мирне небо буде над нашою землею, і хай чиста душа наша завжди відчуває благодать Святого Духа.

Слава Ісусу Христу!

26 березня 2017 р. Інші проповіді за рубриками: Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку, Митрополит Луцький і Волинський Михаїл
Архів проповідей
Система Orphus
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери