
Вівторок
Преподобномученика i сповідника Стефана Нового (767). Мученика Іринарха i святих семи жон (303). Мучеників Стефана, Василiя, Григорiя, iншого Григорiя, Йоана та багатьох iнших (VIII)...
На межі ІІІ й IV століть один воїн-гот, який служив у сирійській Едесі, одружився з місцевою благочестивою дівчиною Євфимією, поклявшись її матері перед гробницею цих святих, що завжди любитиме й поважатиме свою дружину. Після закінчення військової служби він, узявши жінку, повернувся на батьківщину. По приїзді виявилося, що гот обманув кохану: тут у нього була дружина, а Євфимію примусили стати рабинею. Їй довелося витерпіти багато знущань і принижень. Коли ж народила дитину, то ревнива готчанка отруїла маля. Євфимія звернулася з молитвою-плачем до мучеників Гурія, Самона й Авива – свідків присяги неправдомовця, і за їхнім заступництвом Господь позбавив жінку страждань, чудесним чином перенісши в Едесу, до матері. За деякий час гота-клятвопорушника знову послали на службу в це місто. Едеса дізналася про його злочин і, за наказом правителя, чоловіка було страчено.
Із такою історією пов’язують те, що троє цих святих є покровителями побожних сімей, щасливого шлюбу, мирного родинного життя. Нерідко сучасні подружжя не беруть до уваги духовних принципів співжиття. Тому сім’я розпадається при виникненні перших випробувань.