27 червня – Пророка Єлисея

Найчастіше про цього великого мужа віри згадують у зв’язку з тим, що він був найближчим і найвідданішим учнем пророка Іллі. Погляньмо, як священний письменник відтворив цю сув’язь учня і наставника у відомому уривкові з Другої книги царів: «У той час, коли Господь захотів піднести Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм з Галгала. [...] Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисеєві: проси, що зробити тобі, раніше, ніж я буду взятий від тебе. І сказав Єлисей: дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно. І сказав він: важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш – не буде. Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо. Єлисей же дивився і вигукнув: «Батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одяг свій і роздер його на дві частини».

Про яку ж «колісницю» йдеться?

Переважне розуміння цього уривка зазвичай є буквальним, тобто – як написано, прямо так і слід розуміти, адже Всемогутньому Богові все можливо. Разом з тим, були неодноразові спроби символічного трактування цього тексту. Одну з таких спроб наводить відомий богослов ХХ ст. Михаїл Поснов.

З історії відомо, що в стародавній Палестині у середовищі особливо посвячених священнослужителів існувало вчення «меркаба» (буквально значить – колісниця). Заняття меркабою полягало – не більше не менше – в дослідженні природи Самого Божества. Зрозуміло, це вчення не могло бути надбанням мас: воно було елітарним. Лише найбільш досконалі в релігії рабини передавали меркабу найталановитішим. Причому тільки один одному. І то не докладно, а лише обрисно, щоб учень «запрягав колісницю» сам.

У Талмуді (давньому юдейському збірнику богословських текстів) ідеться про ці справи, зокрема, так: «Рабин Йоганан бен Саккей їхав на ослі, а за ним ішов пішки рабин Елеазар бен Арох. Останній сказав: „Учителю, навчи мене розділу з меркаби“. Учитель заперечив: „Чи не вчили мудрі, що не можна викладати меркабу, хіба перед одним: чи не значить це, що цей мудрий самостійно здатний досліджувати?“ – „Так дозволь мені, – сказав Елеазар, – щоб я запропонував тобі річ про це“. – „Говори“, – відповів той. Коли тепер рабин Елеазар приготувався говорити про меркабу, вчитель зійшов зі своєї тварини, зауважив: „Не личить, щоби я сидячи на віслюку слухав мову про славу мого Творця“. Після цього вони сіли під деревом. Тоді зійшов вогонь з неба й оточив їх, і готові на служіння янголи раділи перед ними. Один янгол скрикнув із вогню: „Як точно ти зображаєш – це і є меркаба!“»...

Це, звичайно, прояснює зміст цього уривка. Але чому все-таки колісниця? Тому що в ті часи колісниця, кіннота була найуспішнішим видом зброї. Ілля ж воював проти ідолопоклонства. До того ж, у Біблії осел часто є символом смиренності й загалу, а кінь – войовничості й обрання.

Чому ж Єлисей просить в Іллі його «подвійний дух»? Бо в давніх юдеїв старший син одержував подвійну частку спадщини.

Волин. єпарх. відом.– 2005.– № 06 (07)