Покровська церква, збудована невідомо ким і коли, була дерев’яною, на кам’яному фундаменті, з дзвіницею. В 1877 році її перебудували. З жовтня 1885 року діяла церковно приходська школа.
У 1944 році під час боїв за село храм було знищено. В повоєнний час на його місці збудували клуб, біля якого пізніше розмістили меморіал полеглим визволителям села. В 90-ті роки на меморіалі встановили дубовий хрест.
24 вересня 1992 р. сільрада виділила земельну ділянку під будівництво храму. У липні 1993-го після зібрання селян тут відправили, ймовірно, чин заснування церкви і поставлення хреста й заклали фундамент майбутньої святині.
9 листопада 1995 р. державний орган зареєстрував парафію як громаду Київського Патріархату за адресою: вул. Шуміка, 6.
Архітектором дерев’яного, обкладеного білою силікатною цеглою храму є Юрій Городицький зі Старої Вижівки, а внутрішні розписи виконали художники з Ковеля.
24 вересня 2006 р. відбулося освячення новозбудованої церкви. Очолив богослужіння тоді ще єпископ Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич).
Дата престольного празника – 14 жовтня.
Священики, які служили на цій парафії: у довоєнний час – Кирило Точинський, Іван Концевич, Яків Абрамович, Євстафій Коссаковський, Никандр Лобачевский, Каленик Іванчук; у новітній час – Петро Левочко (1992–1995), Олег Нестайко (1995), Володимир Вереш (1995–1997), Олег Бобко (1997–1998 р.).
На північній частині сільського цвинтаря є могили священиків: Никандра Лобачевського (роки життя: 1836–1904), Каленика Іванчука (1883–1947).
Відомо, що о. Каленика з дружиною Ольгою і дітьми Миколою та Володимиром було репресовано 22 травня 1941 р. Їх відправили в Красноярський край у місцевість Усть Мана. Повернувся в село за амністією, але психічно хворів унаслідок нелюдських умов і непосильної праці.
Настоятелем парафії сьогодні є протоієрей Богдан Войцович.
Субота
