Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
ГоловнаПерсоналії → Митрополит Яків (Панчук)
Персоналії

Митрополит Яків (Панчук)

Митрополит Яків (Панчук)

5 жовтня 1931 р. – народився в с. Лосятин на Тернопільщині в сім’ї теслі й півчої хору Почаївської лаври. Назвали Іваном.

1955 – після закінчення школи й служби в армії – вступ на послух у лавру.

29 жовтня 1958 р. – чернечий постриг у лаврі з іменем Яків на честь апостола Якова, брата Господнього за плоттю.

4 грудня 1958 р. – висвята на ієродиякона архієпископом Львівським і Тернопільським Палладієм.

19 листопада 1961 р. – висвята на ієромонаха митрополитом Ленінградським і Ладозьким Гурієм.

1962 – закінчив Ленінградську духовну семінарію.

1966 – закінчив Ленінградську духовну академію, здобувши науковий ступінь кандидата богословських наук за роботу «Споглядальне і дієве життя за вченням святих подвижників».

1966–1974 – виконання різних послухів у Почаївській лаврі: бібліотекар, уставник, регент, благочинний.

1969 – піднесення до сану ігумена.

8 серпня 1974 р. – призначення Патріархом Пименом намісником Свято-Успенської Почаївської лаври з піднесенням до сану архімандрита.

1974–1982 – робота над відродженням занедбаної лаври: встановлення суворого уставного добового служіння, створення братського та великого святкового хорів, належна підготовка молодих монахів, розвиток лаврського господарства, ремонт і реставрація храмів, корпусів, галереї тощо.

1977 – відзначення найвищою священичою нагородою – правом носити другий хрест із прикрасами.

1982 – звільнення з посади намісника лаври на вимогу радянської влади; служіння на Кавказі.

1983 – призначення духівником і священиком Красногірського монастиря (м. Золотоноша Черкаської області) на прохання екзарха України митрополита Філарета (Денисенка).

1985–1990 – благочинний Черкаського округу та настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в Черкасах.

24 листопада 1990 р. – Священним Синодом УПЦ обрано єпископом Почаївським, намісником Свято-Успенської Почаївської лаври.

14 грудня 1990 р. – архієрейська хіротонія у кафедральному соборі Рівноапостольного князя Володимира Великого у Києві.

1991 – активна участь у Соборі УПЦ, який проголосив її автокефалію, стійкість у вірності предстоятелю УПЦ митрополитові Філарету.

1992 – вигнання проросійськими монахами з лаври; призначення керуючим Тернопільською єпархією, співслужіння з митрополитом Філаретом під час звершення хіротоній єпископів для УПЦ, УАПЦ та УПЦ КП.

1992–1995 – керівництво Тернопiльською, Вiнницькою, Тернопiльсько-Бучацькою єпархiями.

1993 – піднесення до сану архієпископа.

1995 – піднесення до сану митрополита.

1995–2004– керівництво Волинською єпархією з титулом Луцький і Волинський.

1996–2004 – постiйний член Священного Синоду УПЦ Київського Патрiархату.

16 березня 2004 р. – спочив у Бозі в київській лікарні «Феофанія». Похований біля луцького кафедрального собору Святої Трійці.

Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери