Храмові свята матимуть церкви цього святого в Луцьку, Ковелі, селищі Люблинець Ковельського районного деканату, в селах Рованці Луцького районного та Олексіївка Камінь-Каширського благочиння. Про це повідомляє єпархіальний календар.Святий народився в місті Нікомидії в сім'ї знатного язичника Євсторгія. Його мати Еввула була християнкою. Вона хотіла виховати сина в християнській вірі, але померла, коли той був ще юнаком. Батько віддав Пантолеона в початкову язичницьку школу, закінчивши яку юнак став навчатися мистецтву в знаменитого лікаря Євфросина і став відомий імператору Максиміану, який захотів бачити його при своєму дворі.
У той же час в Нікомидії таємно проживали пресвітери Єрмолай, Єрмип і Єрмократ, вцілілі після спалення 20000 християн в Никомидійській церкві в 303 році. Святий Єрмолай неодноразово бачив Пантолеона, що ходив повз їхнього притулку. Одного разу пресвітер покликав юнака до свого житла і розповів про християнську віру. Після цього Пантолеон щодня відвідував Єрмолая. Якось юнак побачив на вулиці мертву дитину, укушену єхидною, яка ще була поруч. Пантолеон почав молитися Господу про воскресіння померлого і умертвіння отруйного гада. Він твердо вирішив, що в разі виконання його молитви стане послідовником Христа і прийме хрещення. Дитина ожила, а єхидна розлетілася на шматки на очах у юнака.
Після цього чуда Пантолеон був охрещений святим Єрмолаєм з ім'ям Пантелеймон (всемилостивий). Він також підготовлював до прийняття християнства і свого батька, який прийняв хрещення після того, як син зцілив сліпого призиванням імені Ісуса Христа.
Після смерті батька святий Пантелеймон присвятив своє життя стражденним, хворим, убогим і жебракам. Він безкорисливо лікував усіх, хто звертався до нього, зцілюючи їх іменем Господа. Він відвідував у темницях в'язнів, особливо християн, якими були переповнені всі тюрми, і лікував їх від ран. Незабаром чутка про милостивого лікаря ширилася по всьому місту. Залишивши інших лікарів, жителі стали звертатися тільки до нього. Через заздрість ті донесли імператору, що Пантелеймон лікує християнських в'язнів. Максиміан умовляв його спростувати донос і принести жертву ідолам, але святий сповідав себе християнином і на очах імператора зцілив розслабленого. Запеклий Максиміан стратив зціленого, який прославляв Христа, а Пантелеймона віддав на жорстокі муки. Господь з'явився святому і зміцнив перед стражданнями. Великомученика повісили на дереві та рвали залізними кігтями, обпалювали свічками, потім розтягували на колесі, кидали в кипляче олово, потім у море з каменем на шиї. У всіх катуваннях великомученик залишався неушкодженим та зі сміливістю викривав імператора.
У той же час перед судом язичників стали пресвітери Єрмолай, Єрмип і Єрмократ. Всі троє твердо сповідали свою віру в Спасителя і були обезголовлені.
За велінням імператора Пантелеймона кинули на розтерзання диким звірам у цирку. Але звірі лизали його ноги і відштовхували один одного, намагаючись торкнутися руки святого. Глядачі піднялися з місць і почали кричати: «Великий Бог християнський!» Розлючений Максиміан наказав воїнам рубати мечами всіх, хто прославляв Христа, а великомученику Пантелеймона відсікти голову.
Святого привели на місце страти і прив'язали до оливкового дерева. Коли великомученик молився, один з воїнів ударив його мечем, але меч став м'яким, як віск, і не завдав ніякої рани. Святий закінчив молитву і почувся голос, який кликав страстотерпця по імені в Небесне Царство. Почувши Голос з неба, воїни впали перед святим мучеником на коліна і просили прощення. Кати відмовилися продовжувати страту, але великомученик звелів виконати наказ імператора, сказавши, що інакше вони не будуть мати з ним участі в майбутньому житті. Воїни зі слізьми попрощалися з ним, цілуючи його.
Коли йому відсікли голову, із рани потекло молоко. Маслина, до якої був прив'язаний святий, в момент його смерті покрилася плодами. Багато присутніх при страті увірували в Христа. Тіло святого, кинуте в багаття, залишилося у вогні неушкодженим і було поховане християнами в 305 році. Слуги великомученика Пантелеймона Лаврентій, Васса і Павіан бачили його страту і чули голос з неба. Вони й описали про життя, страждання і смерть святого.
Святі мощі великомученика частинками розійшлися по всьому християнському світу: чесна глава знаходиться нині в Руському Афонському монастирі в ім'я великомученика Пантелеймона, перст в Свято-Покровському соборі міста Рівне.
Шанування святого мученика в Українській Православній Церкві відоме вже з ХІІ століття. Князь Ізяслав, у хрещенні Пантелеймон, син Мстислава Великого, мав зображення великомученика Пантелеймона на своєму шоломі. Заступанням святого він залишився живим у війну 1151 року.
Великомученик Пантелеймон шанується в Православній Церкві як грізний святий, покровитель воїнів. Ця сторона шанування розкриває його перше ім'я Пантолеон, що означає «лев у всьому». Друге ім'я, дане при хрещенні, розкривається з вшанування великомученика як цілителя. У християн він вважається покровителем лікарів. Ім'я святого великомученика і цілителя Пантелеймона закликається при звершенні таїнства Соборування, освячення води і в молитві за немічного.
