Цього дня вшановуємо преподобного Миколу Святошу, князя Луцького, печерського чудотворця.Цей угодник походив із родини чернігівських князів. Був сином Давида Святославича, князя чернігівського, і внуком Святослава Ярославича, князя київського й чернігівського. Світське ім’я мав Святослав, тому разом із його чернечим іменем завжди додається ще й світське в пестливій формі – Святоша. Недовго, лише в 1097 р., княжив у Луцьку, потім жив у Чернігові з батьком, а тому відомий ще як чернігівський князь, хоча фактично там ніколи не княжив.
У 1107 р. залишив родину й, прибувши до Києво-Печерського монастиря, прийняв чернецтво з ім’ям Микола. Як чернець відзначався великою слухняністю й працьовитістю. Три роки трудився на кухні, рубаючи дрова над Дніпром і носячи їх до монастиря. Його брати, князі Ізяслав і Володимир Давидовичі, приїжджали й просили його, щоб він залишив цей послух, але той продовжував своє заняття. Потім три роки був сторожем при монастирській брамі. Звідти пішов служити до трапезної, де виконував усі доручення. Ігумен і братія вирішили, що йому треба бути мовчальником в окремій келії й працювати над спасінням своєї душі.
Повинуючись цьому, преподобний не залишив праці й посадив біля своєї келії овочі. Крім роботи в городі, шив одяг, при цьому постійно молився. Відзначався також миролюбством, у 1142 р. був посередником під час спору князів.
Увесь свій маєток і те, що одержував від братів та інших людей, віддавав на будівництво храмів, обдаровував бідних, давав пожертву на закупівлю книжок для церков. Маючи свою книгозбірку, сам багато читав. Ця бібліотека поклала початок великій бібліотеці Печерського монастиря. Коштами преподобного Миколи в 1108 р. побудовано церкву Святої Трійці та шпиталь із храмом Св. Миколая.
Він перебував у Києво-Печерській обителі 36 років і ще за життя мав славу великого подвижника. Упокоївся 14 жовтня 1143 р. На похорон Миколи Святоші прибули його брати й майже все населення Києва. Його мощі знаходяться в Ближніх печерах. В акафісті всім печерським преподобним про нього сказано: «Радуйся, Миколо-княже, ти бо послуху братії печерській себе всеціло віддав».
Цього дня храмове свято відзначає домова церква Жидичинського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Ківерецького районного деканату.
Усі події цього дня згідно з єпархіальним календарем – ось тут.
