Цього дня особливо вшановуємо пам'ять апостола і євангеліста Луки, а парафія в с. Вигуричі Горохівського районного деканату святкує храмовий празник.
Лука народився в сирійському місті Антіохії, у заможній родині.
У своїх писаннях Лука – ймовірно, грек – виявляє обізнаність із законом Мойсеєвим і юдейськими звичаями. Тому можна вважати, що він ще до свого навернення до Христа вже прийняв юдейську віру. Крім того, на своїй батьківщині, що славилася розквітом наук і мистецтв, збагатився цими знаннями. Із Послання апостола Павла до колосян бачимо, що Лука опанував лікарську справу. Передання ж свідчить, що він був і живописцем. Давні історики Церкви повідомляють, що, задовольняючи благочестиве бажання християн, перший написав фарбами образ Пресвятої Богородиці з Немовлям. Намалював і апостолів Петра й Павла.
Поза сумнівом, Лука здобув хорошу освіту, тому що грецька мова його писань набагато чистіша і правильніша, ніж в інших новозавітних письменників.
Незабаром святий був зарахований до собору 70-ти апостолів Христових і, отримавши від Господа напучення і владу творити чудеса, став проповідувати Його вчення.
Імовірно, під час розп’яття Спасителя у числі тих, що знали Ісуса, стояв і Лука (Лк. 23, 49). Але незабаром скорбота його змінилася на радість, бо Господь у день Свого воскресіння втішив Луку, удостоївши Свого явлення і бесіди. Про це з подробицями і жвавістю повідомляє той у своєму Євангелії.
Залишив Антіохію він тільки тоді, коли став супутником і соратником апостола Павла, який, за оповідями деяких давніх письменників, доводився йому родичем.
Прибувши до Рима, святий Лука також був із Павлом. Разом із Марком, Аристархом і деякими іншими супутниками апостола проповідував Христа в цій столиці стародавнього світу.
У Римі Лука написав своє Євангеліє і книгу Діянь апостолів. Дуже ймовірно, що був свідком і мученицької кончини апостола Павла в Римі. Як розповідає церковне передання, благовістував про Христа в Італії, Далмації, Галлії (теперішня Франція), а особливо – в Македонії, де і раніше трудився декілька років, а також у Греції. Пройшовши всю Лівію, у Єгипті, місті Фіваїда, багатьох навернув до істинної віри.
Лука висвячував священиків і дияконів, зціляв хворих, тілесно й душевно. Подібно до апостола Павла, святий Лука «подвигом добрим трудився, путь свою звершив і віру зберіг».
Помер у 84 роки в Ахайї, тобто Греції, мученицькою смертю, будучи повішеним, через брак хреста, на оливковому дереві. Поховали його у Фівах. Молитвами біля мощей угодника ставалось багато зцілень, Тут вони перебували до другої половини четвертого століття, а потім перенесені в Константинополь.
Усі події цього дня згідно з єпархіальним календарем – ось тут.
