Цього дня, у четверту неділю Великого посту – одне з двавандцяти найбільших свят Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
Після того як Марію заручили з Йосифом, з’явився до Неї Архангел Гавриїл і повідав у Її особі всьому людству: «Радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами і благословен плід утроби Твоєї. Бо Ти Спаса народиш для спасіння душ наших». Марія ж відказала: «Як же це станеться, коли Я мужа не знаю?» Небожитель прорік: «Дух Святий найде на Тебе й сила Всевишнього окриє Тебе, – тим-то й Святе, що народиться, назветься Син Божий. У Бога нема неможливого». І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде Мені за словом твоїм».
У Назареті, на місці, де, як традиційно вважається, Архангел Гавриїл благовістив Діву Марію (промовив Їй благу вість, тобто добру новину), побудовано храм на пам’ять про цю подію.
День Благовіщення встановлено Церквою в IV ст., відколи почали відзначати Різдво Христове як самостійне свято. Дату встановили, відрахувавши дев'ять місяців од Різдва. Крайні терміни, з якими збігається Благовіщення, – четвер третього тижня Великого посту та середа пасхального (за юліанським календарем). Торжество не відміняється, навіть якщо припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. Залежно від часу, свято може тривати три або один день.
На Русь-Україну празник прийшов з утвердженням Християнства. За народними прикметами вважалося, що весна тоді остаточно поборює зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для польових робіт.
Престольне свято відзначають парафії в Ковелі, Луцьку, селах Веснянка Ківерецького та Гредьки Ковельського районного деканатів.
Усі події 7 квітня за єпархіальним календарем – ось тут.
