Церковний календар: що відзначаємо 19 серпня

Цього дня – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, а сім парафій єпархії мають престольний празник.

Преображення Господнє є одним із дванадцяти головних християнських свят. Його встановлено на честь явлення Христа в Божественній величі й славі на горі Фавор (за іншою, менш відомою традицією – Гермон) перед Своїми учнями і майбутніми апостолами Петром, Яковом та Йоаном. Цю надзвичайну подію описують три євангелісти — Матфей, Марк і Лука.

Ішов останній рік трирічного проповідування Ісуса Христа і тридцять третій – від народження Його Пречистою Дівою. Наближаючись до часу Своїх вільних страждань заради спасіння людського роду, вже після того як апостол Петро визнав перед усіма: «Ти – Христос, Син Бога Живого», Ісус став розповідати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалима та багато страждати – від старших, і первосвященників, і книжників, і «вбитому бути». Слова Христові дуже засмутили учеників, особливо Петра, який почав заперечувати: «Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде!». Помітивши скорботу учнів і бажаючи полегшити її, Ісус Христос обіцяв декому з них показати Свою славу, в яку Він одягнеться після Свого відходу.

Через шість днів Господь у супроводі найближчих послідовників і великої кількості людей пішов з області Кесарії Филипової в Галілею. День уже схилився до вечора, коли вони досягли гори Фавор. Маючи звичай уночі віддалятися від учнів для усамітненої молитви до Отця Небесного, Ісус Христос і цього разу, залишивши під горою народ і взявши з собою тільки трьох – Петра, Якова та Йоана, зійшов з ними на вершину. Там Він став недалеко на пагорб. І коли Ісус молився, лице Його засяяло незвичайним світлом, одяг Його став білим, як сніг, і блискучим. У цей же час перед Ісусом з’явилися пророки Мойсей та Ілля і стали говорити з Ним про Його страждання і смерть. Апостоли все це бачили і чули, трепетно насолоджуючись спогляданням Божества. Все побачене і почуте настільки вразило їх, що Петро натхненно вигукнув: «Учителю, добре нам бути тут! Поставмо ж три шатра: для Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі!» Тут хмара осінила їх і з неї вони почули голос: «Цей є Син Мій Улюблений». У цю мить з Ісусом Христом уже не було ні Мойсея, ні Іллі. Почувши ці слова з висоти небесної, апостоли полякались і впали ниць на землю. Господь же підійшов до учнів, кажучи: «Встаньте і не бійтеся!» Піднявши очі, апостоли нікого не побачили, окрім Господа Ісуса. Вже світало, і вони почали спускатися з гори. Дорогою Спаситель заповідав їм нікому не говорити про видіння доти, доки Він після страждання і смерті воскресне. І вони мовчали, нікому не розповіли до вказаного часу про те, чого удостоїлися побачити.

Мойсей колись благав Бога Отця, щоб Він явив йому Свою Божественну славу. Бог на це відповів: «Людина не може побачити Мене і залишитися в живих». Апостоли ж із волі Господньої удостоєні були побачити преображення Сина Божого від людської подоби до Божественної, щоб посвідчити про це всьому світові.

День Преображення Господнього почали відзначати у Палестині з IV століття, із часу, коли імператриця Єлена побудувала на горі Фавор храм на честь цієї визначної події.

Це православне свято в народі ще має назви Другий або Яблучний Спас. У цей час дозріває багато фруктів і овочів, закінчуються жнива. Наші прародичі перед усяким ділом молилися до Бога і просили в Нього благословення, славили Його і дякували за земні плоди. І в Старому Завіті говориться, що перші плоди нового врожаю треба приносити до храму.

У давнину в цей день був звичай наділяти дарами земними бідних та вбогих. Це було мірою християнської моралі.

У момент преображення Бог дав можливість побачити поєднання двох природ у Христові: сяяння у людському тілі Спасителя Божественного світла. Згідно з християнським віровченням, фаворське світло – це звістка людству про можливість відновлення того образу, за яким була створена людина, це звістка про можливість преображення душі людської, всього людства і всього світу.

«Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!». Слухаючись Бога, будуючи своє життя на вченні, яке приніс Ісус Христос, ми уподібнюємося Йому. Господь кожному дає можливість преобразити свою душу, своє серце через любов до ближнього, через праведне життя, через добрі справи, через милосердя душі. Цей світ може преобразитись тільки через Божих людей, які слухають Його слова і наповнюються Його силою.

Престольне свято цього дня відзначають церкви в Луцьку, селах Зміїнець Луцького районного, Озеро Ківерецького, Бистровиця, Жуковець, Квасів Горохівського та Нуйно Камінь-Каширського благочинь.

Усі події 19 серпня за єпархіальним календарем – ось тут.