Її проводять перед особливим ушануванням великомученика Димитрія Солунського. У 2019-му субота перед днем цього угодника – 2 листопада.Традицію поминання покійних у суботу перед днем його пам'яті встановлено московським князем Димитрієм Донським після битви на Куликовому полі. Куликовська битва завершилася в день Різдва Пресвятої Богородиці 8 вересня 1380 року, після чого князь одвідав Троїце-Сергієву лавру. В обителі пом’янули щойно полеглих православних воїнів заупокійним богослужінням і трапезою.
Димитрівська поминальна субота прищепилась на східнослов’янських землях і стала новим етапом заміни язичницької тризни (поховального обряду, що складався з пісень, танців, бенкету і військових змагань на честь покійного поруч із місцем погребіння). Опісля слово «тризна» вважалося синонімом «поминок».
Згодом ця субота стала всезагальною батьківською. Таких субот протягом року – шість.
У дні поминання спочилих священникам подають записки та пом’яники з іменами покійних родичів. До них можна вносити імена тільки православних (і тільки повні імена, з якими їх охрестили). За нехрещених, а також самогубців можна молитися лише приватно – вдома чи над їх могилами.
Цієї суботи ми будемо просити Бога за померлих отців і братів, за всіх загиблих воїнів, за безвинно вбитих – не лише в далекі часи, а й теперішні, за всіх одвіку спочилих православних християн.
На поминальні столи вірні кладуть як пожертву хліб, крупи, фрукти, цукерки і т. ін. Те, що принесено у храм, треба залишити: споживаючи це, священнослужителі й ті, кому вони передають пожертву, творять поминання.
Усі події 2 листопада за єпархіальним календарем – ocь тут.
