
Святителя Йоана Милостивого, патріарха Олександрiйського (620). Преподобного Нила, посника (V). Пророка Ахiї (960 до Р. Х.)...
Цього дня – одне з дванадцяти великих свят: Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, а дві парафії нашої єпархії мають престольний празник.
Торжество встановлено у VIII столітті: в Синайському Євангелії, яке подарував одному монастиреві імператор Феодосій III (715–717 рр.), серед двунадесятих свят згадано і Введення. Значиться воно і в грецьких Місяцесловах з IX століття.
Новий Завіт нічого не згадує про ці події. Про них ми довідуємося з т. зв. апокрифічних писань, котрі почасти містять достовірні відомості. Батьки Пречистої, святі Йоаким і Анна (далекі збіднілі родичі царя Давида), будучи бездітними, дали обіцянку Всевишньому: дитину, яка народиться в них, віддадуть на службу Богові. Господь вислухав їхні молитви і дав їм дочку. Коли Марії виповнилося три роки, Її привели до храму в Єрусалимі, при якому до повноліття виховувались деякі діти, переважно з вищих кіл. Опис цього введення доволі барвистий (урочистий похід зі співами та свічами у найкращому вбранні, заходження Марії з первосвященником Захарією у найсвятіші частини). Однак не всі богослови погоджуються з буквальним розумінням цієї розповіді. Так, деякі теологи вважають, що тогочасні суворі звичаї юдаїзму не давали змоги ввести дівчинку в Святая святих – ту частину храму, куди навіть очільник старозавітної церкви мав право входити лише раз на рік. Тож перебування Марії у вівтарі вони пропонують тлумачити в переносному розумінні – як Господнє благословіння на подальше служіння, коли Вона стала Матір’ю Спасителя.
Діва зростала далеко від мирської суєти, жила та наповнювалась Божественним, але в усьому була людиною. Вона вийшла з роду людського, ми славимо Її як вищу за янголів, Вона стала найбільшою заступницею за нас перед Своїм Сином і нашим Господом, – не перестаючи бути людиною. Цей шлях Богородиця розпочинає із введення во храм.
Цією подією церква старається переконати батьків у необхідності приводити дітей до Божого дому в ранньому віці та приділяти їм належне духовне виховання.
Храмове свято цього дня відзначають парафії в Луцьку, де постане так звана дитяча церква (вул. Конякіна, 25-В), та в селі Печихвости Горохівського деканату.
Усі події 4 грудня за єпархіальним календарем – ocь тут.