Найсуворіший і головний з усіх постів у православному житті – Чотиридесятниця. Він підготовлює християн до найголовнішого свята – Воскресіння Христового (Великодня, Пасхи), яке цього року випадає на 1 травня. Тиждень перед Великоднем – Страсна седмиця, в цей час шануються останні дні земного життя, страждання (страсті) та смерть Ісуса Христа. Якщо враховувати Страсний тиждень, то піст сукупно триває 48 днів.Перші чотири дні посту, увечері, по церквах служиться Великий покаянний канон Андрія Критського із земними поклонами. Протягом усього посту кожної середи і п’ятниці (а в Страсну седмицю майже кожного дня) відправляється Літургія Напередосвячених Дарів.
Особлива строгість дотримання посту потрібна в перший і Страсний тижні. Церковний Устав повністю виключає з уживання під час Великого посту м’ясного, яєць, молочних продуктів, вина. Риба дозволяється тільки на Благовіщення та Вхід Господній у Єрусалим (Вербницю). У Лазареву суботу можна вживати рибну ікру. У Страсну п'ятницю не споживають їжі до винесення плащаниці.
Певні послаблення чи й повне скасування тілесного посту дозволяються тим вірним, для яких постування може стати шкідливим. Це передусім діти, вагітні та матері, що годують, а також хворі, військовики та люди, котрі займаються важкою фізичною працею. Щодо благословення на послаблення посту потрібно звертатися до священика.
Кожному християнину не рекомендується в ці дні брати участь у різноманітних розважальних заходах. Не можна протягом усього Великого посту вступати в шлюб, тим більше вінчатися. Святкування урочистих дат слід відкласти до пасхальних часів. Чотиридесятниця – якнайкраща пора, щоби позбутися гріховних звичок: пияцтва, куріння, азартних ігор, грубих слів тощо. Є благочестивий звичай утримуватися під час Великого посту від інтимного життя (за взаємною згодою подружжя).
Але Церква особливо наголошує, що тілесний піст – це тільки частина посту, хоч і важлива. Найголовніше – постування духовне: треба пробачити своїм винуватцям і щиро попросити прощення в тих, кому завинили. Під час Великого посту кожен православний християнин має посповідатися та причаститися. Маємо ретельніше ухилятися від нових гріхів, більше молитися, ніж зазвичай. Якщо є змога, відвідуймо Богослужіння не тільки в неділю, а й будні. Вдома душекорисно кожного дня читати Біблію, зокрема Псалтир, іншу духовну літературу. Це чудова нагода більше жертвувати – не тільки грошей, а й часу, власних старань – на церковні, благодійні цілі, приділяти увагу бідним, самотнім, недужим.
До звичайних молитов протягом буденних днів Великого посту додається молитва преподобного Єфрема Сирина, на кожне прохання якої кладуть земний поклін.
Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослав’я не дай мені.
Дух же доброчесності, смиренномудрості, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму.
Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси навіки-віків. Амінь.
На Великий піст припадає три заупокійні суботи, в які Церква за богослужінням згадує душі померлих православних християн. Із вірою в те, що наша молитва буде прийнята, ми приходимо в храми, молимося на Літургії, ставимо свічки як знамення нашої полум’яної віри, пишемо записки, приносимо милостиню, пожертвування у вигляді продуктів або допомагаємо тим, хто позбавлений належної опіки, турботи, уваги.
Проведімо ж Чотиридесятницю так, щоби зустріти Великдень очищеними, досконалішими.
