2 квітня – мучениці Світлани самарянки та її синів Віктора і Йосії

Цього дня особливо вшановуємо святу Світлану (Фотинію), парафія в Ковелі має престольний празник.

Одного разу, перебуваючи в Самарії, неподалік міста Сихар, Ісус Христос зупинився біля криниці відпочити. Саме в той час прийшла самарянка набрати води. Коли Ісус попросив у неї напитися, жінку дуже здивувало, що юдей просить у самарянки. Тоді юдеї були не дружелюбними до самарян. Тож Ісус їй відповів: «Якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитися, – то ти попросила б у Нього, і Він дав би тобі води живої». Самарянка не відразу зрозуміла Його, але Христос їй пояснив: «Всякий, хто п’є цю воду, знову буде спраглим. А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне».

У цій події, описаній в Євангелії від Йоана, Спаситель називає «живою водою» Себе і Своє вчення. Зрозумівши, що перед нею не звичайна людина, а Пророк, Якого вона чекала, жінка поспішила в місто й оповістила мешканців. Разом із нею багато увірували в Ісуса Христа.

Так самарянка стала ученицею Христовою і сміливо проповідувала Євангеліє в різних країнах. Нам відоме її християнське ім’я – Фотинія, що має слов’янський відповідник Світлана. Християнство прийняли і її сини Йосія та Віктор, п’ять сестер.

За римського імператора Нерона, гонителя християн, вона, живучи в Карфагені, була схоплена язичниками. На допиті в імператора безбоязно сповідувала Христа і сказала, що готова з радістю померти за Нього. Після численних тортур Нерон наказав здерти шкіру з угодниці й кинути в колодязь. Так самарянка Фотинія в 66 році передала свою душу Богові та в мученицькому вінці вічно радіє в Царстві Небесному з усіма святими.

Цього дня, у п’ятий тиждень Великого посту, востаннє цього року читається канон преподобного Андрія Критського.

Усі події 2 квітня за єпархіальним календарем – ось тут.