Світле Христове Воскресіння, або Великдень, Пасха, є найважливішим серед усіх християнських празників, радісне й урочисте «свято над святами і торжество із торжеств».
Християнська Пасха — це спомин про страждання, смерть і воскресіння Ісуса Христа. Сина Божого було розіп’ято напередодні юдейської Пасхи (Песаху), а воскрес Він рано-вранці в перший день після суботи, котрий згодом дістав назву дня воскресного (неділі). У пасхальні дні християни згадують головні події з життя Ісуса. І ми разом святкуємо перехід від рабства гріха до свободи дітей Божих та водночас від смерті – до воскресіння та істинного життя.
Воскресінням Христа із мертвих завершився Його Боголюдський подвиг спасіння, і це стало свідченням для багатьох: Ісус Назарянин – істинний Бог і Господь, Викупитель і Спаситель. Христос помер плоттю, але плоть Його з'єднана з Богом-Отцем. Христос воскрес, бо смерть не могла втримати у своїй владі тіла й душі Христа, що знаходяться в єдності з Джерелом вічного життя.
Тіло Ісуса Христа постало у славі. У Ньому відбувається велика і спасенна новотворча дія. Він Собою оновлює наше єство, що підпало тлінню. Через Своє Воскресіння Христос учинив і нас переможцями смерті. Життям у Христі ми отримуємо початок дарованого Його воскресінням безсмертя нашого смертному єству. «Ніхто ж нехай не боїться смерті, – промовляє святий Іоан Золотоустий, – визволила бо нас Спасова смерть».
Наприкінці літургії в день Пасхи відбувається освячення артоса. Артос (грец. «хліб») – це просфора великого розміру із зображенням хреста або Воскресіння Христового. В суботу Світлого тижня артос роздрібнюють під час молитви і роздають вірянам для споживання.
Як правило, православні (і греко-католики) та римо-католики (й більшість протестантів) святкують Великдень щороку в різний час, не разом. Це пов'язано з тим, що православні визначають дату Пасхи за тією астрономічною картиною, яка була в період Першого Вселенського Собору (саме на ньому, в 325 році, встановлено формулу визначення Великодня), а римо-католики – за сучасною. Мають при цьому також значення календарні стилі – юліанський, старий, та григоріанський, новий. Тільки Православна церква Фінляндії (автономна у складі Вселенського Патріархату) відзначає Пасху разом із Західною Церквою. Іноді ж усе Православ’я і Римо-Католицтво святкують Воскресіння Христове в один і той же день, бо це так пов’язано з фазами Сонця й Місяця.
Великодньої ночі торжества розпочинаються обходом довкола церкви під дзвони. Після обходу перед зачиненими дверима храму, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна утреня. Під час співу воскресного тропаря священник хрестом відчиняє (попихає) двері на знак того, що Христове Воскресіння відчинило вірянам двері до Неба.
Протягом сорока днів після Пасхи (а не лише перші три, як звичайно вважається), аж до Вознесіння, кожен православний християнин повинен вітатися словами «Христос воскрес!» й отримувати у відповідь підтвердження цих слів: «Воістину воскрес!»
У нашій єпархії є храм на честь Воскресіння Христового: поблизу села Гаразджа Луцького районного деканату (церква на міському кладовищі). Ведеться будівництво Воскресенського собору в Жидичинському чоловічому монастирі Святителя Миколая Чудотворця Ківерецького благочиння.
Усі події 19 квітня за єпархіальним календарем – ось тут.
