10 травня – неділя про розслабленого

Цього дня, у четверту неділю після Пасхи, згадується чудесне зцілення Ісусом Христом розслабленого. Про цю подію оповідає Євангеліє від Йоана (5:1–15).

У Єрусалимі була купальня Вифезда, тобто Дім милосердя. Юдеї вірили, що раз на рік сюди сходить ангел і збурює воду, від чого вона стає цілющою, але зцілювався лише перший, хто входив тоді у неї. Один розслаблений – тобто немічний, кволий, – що страждав 38 років, не міг швидко пересуватися і щоразу не встигав зануритися в купіль.

До нього підійшов Ісус і запитав, чи хоче він бути здоровим. «Недужий відповів Йому: так, Господи! Але людини не маю, щоб, коли збуриться вода, опустила мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед ме­не входить» (Ів. 5:7). Змилувавшись над ним, Господь ізцілив розслабленого одним Своїм словом: «Встань, візьми свою постіль і ходи» (Ів. 5:8).

Тоді ж була субота – день, призначений для посиленої молитви. Одне з численних релігійних правил (їх називали «важким ярмом») забороняло і лікувати, і що-небудь піднімати, носити й рухатись на трохи довшу відстань. Тож фанатичні юдеї замість порадіти чужому щастю – обурилися, що уздоровлений порушив «суботній спокій», несучи своє ложе. Зцілений мовив, що він лише виконує волю Того, Хто зцілив його. «Хто ж наважився дозволити порушувати загальні правила?» – цікавились фанатики. Вони здогадувалися, що Цілитель – Ісус із Назарета, тому не бажали називати це чудом. Уздоровлений же не міг відповісти на їхнє запитання, бо не знав свого Рятівника.

Опісля він прийшов до храму, щоб, як і належить, подякувати Богові за своє чудесне зцілення. Тут його зустрів Ісус: «Ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого» (Ів. 5:14). Зі слів Спасителя видно, що хвороба була дана як покарання за переступ. Дізнавшись про свого Цілителя, колишній хворий розповів про Нього юдеям (напевно, релігійним старійшинам), але це ще більше розсердило їх.

Тим випадком Син Божий показав перевагу Своєї благодаті над тимчасовими приписами релігії. Любов, милосердя – вищі за «благочестиві» установлення.

Окрім того, в описаній історії можна знайти й інші духовні смисли. Лікування в тій купелі перетворилося на битву за виживання. Найсильніший і найспритніший першим скакав у воду, щоб стати здоровим. Один отримував усе, інші – розпач. Минуло два тисячоліття. Егоїстичне змагання усе ще є нормою життя. Люди змагаються за посади, кар’єру, добробут, часто забуваючи, що поруч – «розслаблені», яким нікому допомогти.

Усі події 10 травня за єпархіальним календарем – ось тут.