14 червня – Всіх святих

У першу неділю після П’ятдесятниці Православна церква відзначає день усіх святих. Особливо згадуємо Пресвяту Богородицю, апостолів, пророків, мучеників, ісповідників, святителів, преподобних, праведних, Христа ради юродивих, чоловіків і жінок, визнаних у світі та відомих лише Богові (цей день можна назвати і днем пам’яті невідомого святого).

Один із новозавітних учителів, розповідаючи про зречення апостола Петра, сказав: «Усі святі є грішниками, але не всі грішники є святими. Різниця між ними в тому, що святі визнають свої гріхи, каються в них і докладають зусиль, щоб їх не повторювати. Грішники ж не лише не визнають своїх гріхів, зазвичай вони їх просто не бачать».

Під час гонінь імператора Діоклетіана (роки правління 284–305), найбільших в античні часи, мучеників було значно більше, ніж днів у році. Це унеможливило призначення окремого дня пам’яті для кожного. Тож бажаючи вшанувати усіх святих, церква призначила один спільний день. У Константинополі, а згодом і в Антіохії (Сирія) святих запропонували вшановувати у неділю після П’ятдесятниці. Підтримали почин Божі угодникиЙоан Золотоустий, Василій Великий, Єфрем Сирін та інші.

У 90-х рр. ХХ ст. журнал «Харизма» (США) провів аналіз двотисячолітньої історії християнства і дійшов до висновку, що кількість мучеників за віру лишається сталою або зростає протягом усього часу існування нашої релігії.Третина з них – жінки. Сучасні страждальники, як і в античні й радянські часи, помираючи, залишаються здебільшого невідомими. Нині масово гинуть християни на Близькому Сході, в Іраку, Індонезії, Судані та багатьох інших країнах.

Православна церква почала вшановувати пам’ять святих (спочатку лише мучеників) із ІІ ст. Популярності торжество набуло в IX ст., за часів візантійського імператора Лева VI Мудрого (866–912 рр.). Його дружина Феофанія була ревною християнкою, займалася благодійництвом. Після її смерті цар хотів побудувати храм на її честь, але церковна влада відмовила. Тоді він звів Божий дім на честь Усіх святих, аби споминаючи їх усіх, прославлених і непрославлених на землі, щорічно вшановувати й царицю (якщо вона, звичайно, свята в очах Господа).

Святість є метою життя кожного християнина. Неодноразово у Старому Заповіті Господь говорить: «освячуйтеся і будьте святими, бо Я [Господь, Бог ваш] святий» (Лев. 11:44; також 19:2, 20:7, 21:8). Ісус Христос говорив те саме іншими словами: «будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5:48).

Цього дня протоієрей Василь Ціко, настоятель парафій Великомученика Димитрія Солунського в с. Новосілки та Святителя Миколая Чудотворця в с. Звиняче Горохівського деканату святкуватиме своє 50-ліття.