Преподобного Йоана Ветхопечерника (VIII). Мучеників Феони, Христофора й Антонiна (303). Священномученика Пафнутiя, єпископа Єрусалимського. Святителя Георгiя, сповідника, єпископа Антіохiї Писидійської (813–820)...
10 вересня – Іова Почаївського
Преподобний Іов (Желізо), ігумен Почаївський, народився близько 1551 р. в с. Угорники на Покутті – сучасна Коломийщина – в сім'ї дрібних шляхтичів Івана й Агафії. При хрещенні отримав ім’я Іван. Визначально вплинуло на юнака високоморальне християнське життя в батьківському домі та досить раннє читання духовних книг. Із дитинства в нього сформувався нахил до подвижницького життя. Так, вже у десятирічному віці прийшов у Преображенський Угорницький монастир послушником, а в дванадцять літ прийняв чернецтво з іменем Іов.Молодий монах стає аскетом, завжди перебуваючи в молитві, суворо постячись та уподібнюючись праведному багатостраждальному Іову.
Згодом, проти своєї волі, але з волі ігумена, Іов удостоївся сану священника. Коли ж йому виповнилося тридцять, приблизно 1581 р., приймає схиму, тобто стає монахом зі ще строгішими правилами, з ім’ям Йоан на честь Предтечі Господнього. Cаме так він називав себе до своєї кончини, однак більше запам’ятався з попереднім іменем.
Преподобний Іов посилив свою ревність до подвижництва і став відомим не лише в Галичині, а й по всій Україні, у Польщі. Дійшли чутки й до князя Костянтина Острозького, який саме збирав сили для зміцнення Православної церкви. За великим його проханням 1584 р. з Угорницької обителі о. Іова переведено в Дубенський Хрестовоздвиженський монастир. Згодом дубенські ченці обрали його ігуменом і в цьому сані преподобний подвизався там близько двадцяти років.
Це був дуже важкий час для українського православ’я: поширювалася Берестейська унія. Преподобний Іов постійно знаходив для себе надійну опору в особі благовірного князя Костянтина, який навіть за межами своїх володінь оберігав православну віру. В Дубні Іов приділяв велику увагу розповсюдженню духовних книг: їх переписуванням займалося духовне братство при монастирі.
На початку XVII ст. настає час, коли преподобний вирішив здійснити давній свій намір – усамітнитися. Прибувши до Почаївського монастиря як простий чернець, викопав невеличку печеру, у якій можна було б молитовно спасатися. Проте не усамітнення в тихому місці, а турботне життя судилося йому тут. Із пустельного монастиря він перетворив його в спільножитний.
Ченці, побачивши в преподобному великого подвижника, обрали його своїм ігуменом. Близько пів століття Іов Почаївський керував обителлю. Він зміцнив і згуртував братію та організував правдиве спільне життя. Посадив навколо великий сад, викопав два ставки та глибоку криницю. Преподобний також займався літературною діяльністю, перекладаючи твори святих отців та укладаючи повчання. Під час його ігуменства в монастирі запрацювала своя друкарня.
У 1649 р. на пожертви благочестивої родини Федора та Єви Домашевських зведено кам’яний собор Пресвятої Трійці.
Твердість характеру Іова поєднувалася зі смиренням і християнською любов’ю. Коли одного разу він застав чоловіка, що крав монастирську пшеницю, то лише нагадав йому про Заповіді й Божий Суд. Злодій, розкаявшись, упав до ніг святому. Він був людиною відомою в окрузі і боявся розголосу, але ігумен зберіг таємницю.
1628 р. отець настоятель брав участь у Помісному соборі в Києві, скликаному Митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі Іовом (Борецьким), на якому постановили твердо триматися православної віри.
Від багатоденних стоянь на молитві ноги в о. Іова покривалися виразками, сліди від яких залишаються на його мощах. Одного разу учень святого Досифей побачив, як надзвичайне світло дві години осявало печеру преподобного під час його молитви.
Незважаючи на таку подвижницьку та молитовну працю, Господь благословив Свого угодника столітнім життям. Він передбачив день своєї кончини: 10 листопада 1651 р., відслуживши Божественну літургію, подякувавши і попрощавшись із братією, мирно відійшов до Творця.
Через вісім літ Іов з'явився уві сні Митрополитові Київському Діонисію (Балабану) і сказав, що Бог бажає «прославити його кістки». Того дня владика відправився у Почаївський монастир і тут довідався, що й інші люди бачили якесь сяйво над могилою преподобного. Він наказав негайно відкрити труну, в якій лежали мощі святого – нетлінні й благоухаючі. Тоді митрополит із честю переніс їх у храм. Було це 10 вересня 1659 р., тому пам’ять преподобного вшановується: 10 листопада (день блаженного спочину) та 10 вересня (день знайдення мощей).
Храмове свято цього дня відзначають дві громади в Луцьку (домова церква у Свято-Архангельському Замковому чоловічому монастирі та на бульв. Дружби народів), у с. Човниця Ківерецького деканату.
Усі події 10 вересня за єпархіальним календарем – ось тут.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Управління єпархії
- Капеланська служба єпархії
- Паломницький центр єпархії «Україна»
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Володимирський міський деканат
- Володимирський районний деканат
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Ковельський деканат
- Локачинський деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Любешівський деканат
- Любомльський деканат
- Маневицький деканат
- Нововолинський деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Турійський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Атаманів Петро, протоієрей
- Бабій Назар, священик
- Безкоровайний Олександр, протоієрей
- Беспалов Станіслав, священик
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бойко Андрій, священик
- Бонис Іван, протоієрей
- Борунов Павло, священик
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Ващук Віталій, священик
- Владика Валерій, протоієрей
- Войнарович Роман, протоієрей
- Вонсіцький Роман, священик
- Вронський Олександр, священик
- Гайгель Степан, протоієрей
- Гамера Микола, священик
- Герасимук Петро, протоієрей
- Гой Микола, протоієрей
- Григлевич Борис, протоієрей
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Гусак Андрій, протоієрей
- Деленів Степан, протоієрей
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Добровольський Олександр, протоієрей
- Домарацький Станіслав, священник
- Домбровський Віктор, протоієрей
- Дрозд Володимир, протоієрей
- Закидальський Андрій, протоієрей
- Заторський Іван, священик
- Зеленко Іван, протоієрей
- Зеленько Сергій, священик
- Зінчук Юрій, протоієрей
- Зінько Дмитро, священник
- Іларіон (Зборовський)
- Казмірук Олександр, протоієрей
- Качмар Микола, священик
- Кліцук Павло, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кобрій Роман, священик
- Кованський Артем, священик
- Колесник Вадим, священник
- Комарницький Володимир, протоієрей
- Константин (Марченко), архімандрит
- Корчинський Олег, протоієрей
- Коць Сергій, протоієрей
- Куліш Олег, священик
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Левочко Михайло, священик
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лисак Богдан, священик
- Лівончук Сергій, священик
- Ліпчик Віктор, протоієрей
- Літвінцов Ігор, священик
- Лозинський Володимир, протоієрей
- Лозовицький Василь, священик
- Лущинський Петро, священник
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Маласпіна Євген, священик
- Манелюк Тарас, протоієрей
- Медвєдєв Сергій, протоієрей
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мельничук Сергій, священик
- Михайлишин Василь, протоієрей
- Михалевич Віктор, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мицько Олег, священник
- Мичко Василь, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Мойсей Роман, священик
- Нестер Роман, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Нецькар Микола, протоієрей
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Олійник Матвій, протоієрей
- Онищук Михайло, протоієрей
- Оринчак Іван, протоієрей
- Пилипець Юрій, протоієрей
- Подолець Володимир, протоієрей
- Присяжнюк Володимир, протоієрей
- Пушко Віктор, протоієрей
- Пшеничка Михайло, священник
- Репіньовський Богдан, священик
- Ротченков Андрій, священик
- Рудь Євген, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Сегет Микола, священик
- Семенюк Іван, протоієрей
- Сех Андрій, протоієрей
- Сидор Андрій, протоієрей
- Сидорук Тарас, священник
- Січкар Сергій, протоієрей
- Скиба Ігор, протоієрей
- Смолярчук Микола, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Старевич Василь, протоієрей
- Стеблина Володимир, священик
- Стеблина Петро, протоієрей
- Третяк Роман, священик
- Труш Володимир, протоієрей
- Удуд Володимир, протоієрей
- Устимчук Анатолій, священик
- Устимчук Юрій, протоієрей
- Фульмес Владислав, священик
- Хімчак Михайло, священик
- Хлопецький Юрій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Царик Микола, священик
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Чвир Олег, священик
- Черенюк Володимир, протоієрей
- Черенюк Дмитро, священник
- Черенюк Ярослав, священик
- Шак Андрій, протоієрей
- Шийка Назарій, священник
- Шняк Василь, протоієрей
- Шутяк Микола, протоієрей
- Яким Богдан, протоієрей
- Яків (Мільян), ігумен
- Янів Роман, протоієрей
- Янкевич Михайло, протоієрей
- Янчук Василь, протоієрей
- Янюк Петро, священник
- Коць Микола, архідиякон
- Марцинюк Андрій, диякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Бондарчук Андрій
- Гребенюк Віктор
- Лесюк Валерія
- Маласпіна Валентина
- Ротченкова Наталія
- Савчук Лариса
- Тишкевич Богдан
- Шаюк Євген