Спомин Таємної вечері
Святителя Афанасiя Великого, архієпископа Олександрiйського (373). Перенесення мощей благовірних князiв страстотерпців Бориса i Глiба, у Хрещеннi Романа i Давида...
У недільний день із його високопреосвященством молилися: декан протоієрей Андрій Сидор, настоятель священник Сергій Петрощук, інше духовенство благочиння.
У проповіді керуючий наголосив: «Щастя ми робимо там, де живем. Не треба його шукати за океаном, щастя там, де ти сам щасливий і робиш людей щасливими. Як каже преподобний Серафим Саровський: „Спасися сам – і біля тебе спасуться тисячі“. Зроби себе щасливим – і притягнеш тисячі людей, які теж біля тебе хочуть бути щасливими».
Відвідини архіпастиря завершилися нагородженням активних парафіян та традиційною хресною ходою.
Колись у центрі села була гарна церква, але у Другу світову війну зазнала великих руйнувань. Із цегли, що залишилася від знищеного храму, селяни збудували школу, яка діяла до 1987 року. Коли ж спорудили нову, цеглу використали знову – на будівництво церкви в сусідньому селі Волиця-Лобачівська цієї ж сільради.