
Святителя Павла, Патріарха Константинопольського, сповідника (350). Преподобного Луки, економа Києво-Печерського, в Ближнiх печерах (ХІІІ)...
Владика повідомив, що в ці дні паломницька група з нашої єпархії перебуває у Єгипті, в монастирі Великомучениці Катерини, що під горою Синай. У цій обителі зберігається рака з мощами угодниці Божої.
Згадуючи про великі муки, які довелося перетерпіти Катерині, високопреосвященний зазначив: страждання несе тягар болю, хвилювань, переживань. Страждання бувають і коли хворіємо: нам тоді важко, незручно, швидше хочеться виздоровіти або навіть померти. Важче переносити страждання самому. Муки святої Катерини проходили, якщо можна так висловитися, легко, бо не говорила погано про мучителів, а навпаки, благословляла.
Прикладом є і наші сучасники. Зокрема, архіпастир нагадав розповідь однієї парафіянки про її перебування в таборах на Колимі. Жінка згадувала не про страждання, а про хороше – як там колядували. Чому? Бо вона приписаного їй гріха не мала: страждала за Україну.
Катерину Ісус Христос укріпляв, і тому укріпляв, що була невинна. Господь говорить: «Прийдіть до Мене всі струджені й обтяжені і Я заспокою вас». Владика побажав, щоб сьогоднішній день був днем нашого духовного очищення. Очищати треба свою душу, бути завжди з Христом і йти до Нього.
З високопреосвященним молилися: декани луцький – протоієрей Михайло Онищук, маневицький – протоієрей Андрій Закидальський, настоятель протоієрей Юрій Близнюк, інше духовенство Луцького міського та Ківерецького благочинь.
На завершення архієрей вручив благословенні грамоти активним парафіянам, які немало потрудилися на благо церкви.
Митрополит ознайомився з історією храму у фотографіях: спочатку служили в тимчасовій каплиці (перша літургія відбулася 7 грудня 2011 р.), а тепер – у новому приміщенні, будівництво якого починалося п’ять років тому.