У цьому селі Горохівського деканату митрополит Луцький і Волинський Михаїл звершив чин освячення барельєфа козацькому полководцеві та хреста, який буде встановлено на місці проходження його війська (урочище Богунівка).
Ідея увіковічнити історичну постать належить місцевому жителеві, доброчинцю Анатолієві Маслічуку, який ще з дитинства зацікавився історією козацької доби, коли на полі знайшов натільну іконку. А втілили її скульптоp Іван Хом’як та аpхітектоp Петpо Біскуп. На пам'ятнику, який виконано з бетону й прикріплено до базальтового стовпа, зображено шаблю, коня, скіпетр, герб, кобзу та портрет полководця. Споруду встановлено на приватній території, на якій згодом облаштують сквер.
Із високопреосвященним, зокрема, молилися: декан протоієрей Андрій Сидор, настоятель місцевої парафії Архістратига Михаїла протоієрей Андрій Лотоцький, інше духовенство, голова Берестечківської громади Ігор Грудзевич, викладачі й учні місцевої школи.
У слові владика нагадав про важливість пам’ятати своїх прабатьків і попередників. Козаків згадувати слід не гучними забавами, а молитовними поминаннями. У першу чергу, відправами Божественної літургії.
Смолява знаходиться за 10 км від місця битви (1651 р.) під Берестечком; неподалік – урочище Богунівка.
Іван Богун (1618–1664) – український військовий і державний діяч, козацький полководець, полковник подільський (вінницький). Учасник визвольних повстань, оборони наших земель від військ турків, кримських татар, поляків.
Важливою сторінкою для нього стала Берестецька битва, в якій героїчно проявив себе в найтрагічніший момент бою. Його було обрано наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі 30 червня 1651 р. Богун виправдав покладені на нього сподівання, вивів з оточення основні сили українського війська.
Був сподвижником гетьмана Богдана Хмельницького, але рішуче виступав проти союзу з Москвою, проти підписання Переяславської угоди. Не склавши присяги російському цареві, очолив антимосковську старшинську опозицію.
