Страсний тиждень
Дев’яти мучеників кизицьких: Феогнида, Руфа, Антипатра, Феостиха, Артеми, Магна, Феодота, Фавмасiя i Филимона (286–299). Преподобного Амфілохія Почаївського (1971)...
Насамперед гість студії розповів про святого Нестора Літописця, день молитовного спомину якого став цим державним святом. Найбільша праця преподобного «Літопис руський» – початок вітчизняної літератури (XII ст.). Важливо, що цей чернець Києво-Печерського монастиря побував у Володимирі й Зимному і вніс хроніки Волині до своєї книги.
У годинній розмові з журналісткою Ярославою Савош ішлося про те, що нині українська належить до найрозвиненіших мов світу (зафіксовано близько мільйона слів, усе більш удосконалюються всі жанри й галузі спілкування). Зростає кількість мовців (45 мільйонів, тобто друга серед слов’ян, 22-га на планеті; рідною вважають її 78 % громадян України, дедалі популярніша у молоді). Україномовними стають цілі сфери суспільного буття.
Одночасно, вважає В. Гребенюк, наше мовлення хоч і більш «правильне», ніж було колись, однак бідніше на синоніми, прислів’я тощо. Чистоті мови шкодить велика кількість зайвих запозичень з англійської; питомо українські слова помилково заступають германізмами й полонізмами. Віктор Іванович навів приклади з перекладу Біблії митрополита Іларіона (Огієнка), ілюструючи проблему псевдоросіянізмів.
Торкнулися співрозмовники й так модних нині фемінітивів, і поради деяких «європеїзаторів» перевести українську писемність із кирилиці на латинку.
«Преподобний Несторе Літописцю, моли Бога за нас!» – цими словами закінчилася передача, запис якої можна переглянути ось тут.