
Святителя Андрiя, архієпископа Критського (712–726). Преподобної Марфи, матерi Симеона Дивногорця (551). Мучеників Феодота i Феодотiї (108). Священномученика Феодора, єпископа Киринейського (310)...
Перше торжество нагадує про подію, що сталася після народження Спасителя згідно із законом Мойсея. Чому цьому обрядовому фактові приділяється така увага? По-перше, цим ще раз наголошується, що Бог став справжньою людиною, во плоті, а не примарою чи безплотним духом, як вчили єретики. По-друге, обрізання для юдеїв було ознакою належності до богообраного народу. Тому Діва Марія та Йосиф Обручник принесли Немовля до храму, як вимагав закон. По-третє, обрізання було прообразом хрещення, даного людям із пришестям у світ Сина Божого.
За християнських часів обрізання тілесне замінилося на обрізання духовне. Про це свідчить апостол Павло, коли говорить, що у Христі ми «обрізані нерукотворним обрізанням» (Кол. 2, 11). Новозавітне обрізання – це хрещення: воно повинно бути обрізанням наших гріхів і вад через живе, постійне спілкування з Богом.
На цей празник припадає також день пам’яті Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, вселенського вчителя церкви (IV cт.), і святої Емілії, його матері. Звершується літургія, укладена цим святителем.
Цього ж дня у деяких храмах звершується молебень на новоліття, витоки якого – у 1699 році, коли за наказом Петра І відповідно до європейського літочислення святкування Нового року було перенесено з 1 вересня (початок нового церковного року) на 1 січня за григоріанським календарем, або 14 січня – за юліанським. Українське православ’я живе за старим стилем. Так званий літургічний рік, і надалі починаючись із вересня, поєднує в собі празники, пости, дні поминання святих і Пасху (на Першому Вселенському Соборі 325 року юліанський календар поєднали з олександрійською пасхалією – методикою розрахунку дати Великодня).
З нагоди торжества у храмах єпархії пройдуть Богослужіння. Зокрема, у луцькому кафедральному соборі Святої Трійці літургія розпочнеться о 9.00.
Престольний празник відзначають: жіночий монастир Святителя Василія Великого в Луцьку (просп. Волі, 2), парафії в Старій Вижівці, селах Боголюби Луцького районного і Хорлупи Ківерецького деканатів.
Усі події 14 січня за єпархіальним календарем – ось тут.