Перший візит архієрея в Ратнів (оновлено)
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл уперше відвідав парафію Великомучениці Параскеви П’ятниці в цьому селі Луцького районного деканату, яка перед цим возз’єдналася з ПЦУ.
Божественну літургію в неділю святих жінок-мироносиць із високопреосвященним правили: декан протоієрей Володимир Присяжнюк, благочинний округу протоієрей Андрій Мовчанюк, настоятель протоієрей Валентин Савчук, інше духовенство. Потому відбулася хресна хода.
У проповіді високопреосвященний зазначив, що людина приходить до Бога, щоб навчитися жити праведно, на основі заповідей любові. Тоді її совість буде чистою. Коли грішимо, тоді не бачимо правди. А наші провини нагромаджуються і призводять до духовної смерті.
Владика вкотре нагадав: ми є образом і подобою Бога, і вибір завжди за нами. Тож потрібно вживати тільки гарні слова, щоби спересердя не наговорити чогось поганого.
Декілька днів тому громада, яка перебувала в юрисдикції УПЦ (Московського патріархату), звернулася в Управління єпархії з проханням возз’єднатися з Православною церквою України. Тож на основі майже одноголосного рішення парафіяльних зборів архієрей підписав указ про прийняття ратнівської спільноти. Селяни запросили керуючого єпархією очолити найближче богослужіння. Тодішній настоятель не підтримав своїх вірян, проте з ними залишився клірик храму о. Валентин.
Невдовзі до Ратнева завітали новинарі ТРК «Аверс» і поспілкувалися з парафіянами про богослужіння в українській церкві, яке очолив митрополит Михаїл.
«За ці майже два з половиною місяці війни люди настільки згуртувалися й зрозуміли, що прийшла пора і треба відновити оту справедливість, яка повинна бути в нашій Україні, й прийти в лоно Православної церкви України», – розповідала п. Лариса.
«У мене син тоже на фронті воює, і так само багато прихожан вирішило: чого то ми маємо гроші москалям давати, якщо можна на свою громаду і в свою церкву?», – продовжував п. Анатолій.
«Мій син воює з 2014 року і до цих пір, і ми будемо молитися за мир, за спокій, за українську церкву», – п. Віктор.
«Сьогодні служба дуже важлива, бо був владика, який благословив на подальше служіння Богові, нашій церкві, нашій землі, нашим людям, нашим солдатам, щоби ми здобули перемогу як духовну, так і тілесну», – зазначив настоятель храму о. Валентин.
Божий дім тут споруджено наприкінці 90-х, а раніше стояв храм, який 1943 р. спалили німці. У 1991-му парафіяни взялися за зведення святині й побудували її за шість літ. Освячено 14 травня 2011 р.
Унікальний іконостас храму є копією того, що прикрашав колись Софійський собор у Константинополі (до османського періоду). Нині церква має незвичне оздоблення – високі мури та куполи повністю пофарбовано в білий колір, що додає особливої величі. Чималим здобуткам громада завдячує старанню місцевого підприємця, директора СГПП «Рать» Віктора Шумського. При храмі діє молодіжний інтеграційний центр.
