13 липня, в день особливого вшанування цього образа Пресвятої Богородиці, митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив Божественну літургію в соборі Святої Трійці.
Після Служби відправили молебень перед цією іконою, яку встановлено в кивоті зліва від іконостаса. Із архіпастирем молилися декан монастирів єпархії архімандрит Константин (Марченко), намісники монастирів, ченці й черниці, миряни.
У проповіді владика згадав слова Шевченка: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Пояснив, що ми, українці, можемо знати свята, традиції інших народів і водночас не пам’ятати або не знати свого. Архієрей поділився спостереженням: часто запитуючи у волинян, коли свято Волинської ікони Божої Матері, вони не знали, що відповісти. На думку митрополита Михаїла – це недобре, тож слід виправлятися.
Волинська ікона, ймовірно, написана наприкінці ХІІІ ст. на замовлення луцького і володимирського князя Мстислава Даниловича. У 1962 р. експедиція мистецтвознавців виявила чудотворний образ в луцькому храмі Покрови Пресвятої Богородиці. Його було передано на реставрацію до Ленінграда. У 1997 р. святиню віддано на реставрацію до Національного художнього музею України, що в Києві, де вона зараз і зберігається. У цьому ж музеї є і точна копія образа.
Мистецтвознавці відносять ікону до творів місцевої школи, яка продовжила традиції візантійського іконописання. «Волинська Богоматір» належить до іконографічної схеми «Дороговказиця» (по-грецьки «Одигітрія»).
Проте достеменно походження цього шедевру – невідоме. Можливо, відношення до створення мав іконописець Петро Ратенський, майбутній митрополит Київський і всієї Русі, родом з Волині. Втім, автором міг бути візантієць, але найбільш імовірно, що це мешканець або уродженець південно-західної України.
