Митрополит Луцький і Волинський Михаїл відвідав парафію Рівноапостольного князя Володимира, що в цьому селищі Рожищанського деканату (Луцький р-н).
Богослужіння проходило з нагоди храмового свята в День хрещення Київської Русі–України та День української державності. Разом із владикою правили: декан протоієрей Василь Шняк, настоятель громади священник Андрій Голуб, інше духовенство цього, Ківерецького та Луцького районного благочинь.
У проповіді високопреосвященний привітав присутніх зі святом, навів факти з історії хрещення не лише Руси-України загалом, але й, зокрема, Волинського краю. Рівноапостольний князь приніс нам віру в Ісуса Христа. Якби не було істинної віри, то не було б по воскресінні і блаженного життя у вічності, не було б сенсу життя. До речі, значення «князь»у найдавніші часи означало «родоначальник», тобто той, хто досягнув поваги і відповідальності. Служіння державі й Богові – найвище служіння князя. Держава сприяє здоров'ю людини, а церква – спасінню душі. Тож, згадуючи князя Володимира, маємо на увазі державу Україна.
Архієрейськими благословенними грамотами владика нагородив усю громаду й активних парафіян.
Дубище згадується в документах ще 1322 р. Тоді територія його перебувала у володінні Любарта Гедиміновича. У селищі був Введенський монастир. Обитель служила й літньою резиденцією волинських владик. По річках Стир і Конопелька вирушали ченці до сіл і містечок з місіонерською діяльністю, зміцнювали селян у вірі Христовій. У XIV–XV ст. монастир був значним осередком духовного життя в цьому регіоні. Опісля його знищили.
Свято-Володимирська церква спершу постала у переобладнаному приміщенні старої котельні. Перше богослужіння відбулося в березні 1998 р. Чин закладення каменя на будівництво храму звершено 24 жовтня 2002 р. Божий дім освятили 2008-го. Цьогоріч у травні парафія залишила Московський патріархат і з’єдналася з Православною церквою України.
