Преподобного Патапiя (VII). Апостолів вiд 70-ти: Сосфена, Аполлоса, Кифи, Тихика, Єпафродита, Кесарiя та Онисифора (І). Мучеників 62-х iєреїв та 300 мирян, в Африцi вiд арiан потерпiлих (477). Мучениці Анфiси в Римi (V)...
Відправа таїнства Хрещення: головні правила та помилки
Про це розповідає намісник луцького Братського Хрестовоздвиженського монастиря ігумен Никодим (Смілий) у телепрограмі «Духовна абетка» на «12 каналі».«Хто не народиться від води й Духа, не може увійти до Царства Божого!» – говорив Ісус Христос про таїнство Хрещення, яке Сам прийняв від Іоана Хрестителя на річці Йордан.
Вважається, що лише таїнство Хрещення змиває з людини первородний гріх, що вчинили наші прабатьки Адам і Єва. Саме через їхній гріх людина стала смертною. А щоб успадкувати життя вічне, потрібно прийняти Хрещення і стати повноправним членом християнської спільноти, пояснює священнослужитель.
Він розповів, що з перших віків Християнства є дані про хрещення цілими сім'ями. Навіть у Діяннях святих апостолів є згадки, що «хрестився він і весь дім його». Тобто і діти, і раби – усі приймали ту віру, що й глава сім`ї.
Прообразом Хрещення є описаний у Старому Заповіті обряд обрізання. Господь заповів Авраамові, що від нього народиться вибраний народ і Він йому дасть землю обітовану. І ознакою обраності було обрізання хлопчиків на восьмий день їхнього життя. Оскільки в цього народу існувала патріархальна традиція, то жінки вважалися обраними через чоловіків. А вже у Новому Заповіті Господь образ обраності подає через хрещення водою і Духом Святим, що заміняє обряд обрізання.
Панотець, з огляду на традиції церкви, радить хрестити дитину від народження. Тоді батьки й уся родина зможуть молитися за неї, а дитина зможе брати участь у таїнствах церкви й отримувати благодатні дари Святого Духа. В іншому випадку вона не є повноцінним членом церкви. Навіть у текстах богословів знаходимо дані, що в перші віки християнства хрестили дітей у наймолодшому віці. Вважалося, якщо дорослі люди пізнали істину в Христі, то цього блага вони хочуть і своїй дитині.
Якщо ростити дитину нехрещеною, то це означає залишити її без благодатних дарів. Нехрещена людина не може брати участі в Літургії. Тому важливо, щоб життя християнина починалося з дитинства. «Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте», – казав Господь.
До певного віку за дитину відповідальність несуть батьки. Вона не вибирає собі школу, садок... Те саме стосується і церкви. Немає нічого поганого в тому, що дитина росте на християнській риториці, вчиться морально-християнських принципів. Віра християнська – універсальна. І це вже буде гріх дорослих, якщо дитина не побачить прикладу спасіння у вірі батьків і шукатиме щось інше.
Душпастир пояснює, що традиційно на восьмий день від народження дитину нарікають іменем. Але охрещувати її можна й раніше. Особливо це стосується випадків, коли ускладнені пологи чи хвороба у немовляти.
«Хрестити – це єдине таїнство, яке може здійснити і звичайна людина, якщо нема священника. У певні критичні моменти допускається, що християнин, якщо бачить, що є небезпека або що людина хоче прийняти Хрещення, а покликати священника немає можливості, то хтось із рідних чи навіть медична сестра може охрестити дитину. Маючи воду, треба промовити: „Охрещується раб Божий / раба Божа (ім’я) в ім’я Отця, амінь, і Сина, амінь і Святого Духа, амінь“. У пустелі, коли проповідували апостоли і не було води, навіть у крайньому випадку допускається, щоб посипати піском і помазувати слиною. Але це вже коли геть було скрутно», – наводить приклад зі історії церкви о. Никодим.
Місце для хрещення обирати слід відповідно до ситуації. Традиційно це таїнство здійснюється у храмі. Але, наприклад, у радянський час церква була гонимою, пояснює душпастир, і усталеною традицією було хрестити вдома.
Повне занурення дитини у воду не є обов'язковим. Хоча, якщо охрещується доросла людина, то повне занурення допомагає усвідомити глибину таїнства і людина наче вдруге народжується.
Упродовж 40 днів після пологів жінка вважається нечистою, тому під час хрещення вона може перебувати у притворі храму. Але є консервативні священнослужителі, каже панотець, які не допускають жінку на це таїнство взагалі. Хоча сучасні богослови багато пишуть, що, оскільки існують різні гігієнічні засоби, то немає страху, щоб жінка була присутня на хрестинах, особливо якщо вони відбуваються вдома. Бувають моменти, коли дитина дуже кричить, і тоді теж кличуть маму, щоб заспокоїла немовля: «Є історія, є практика церкви і згідно з цим слід приймати рішення. Бо часом через такі заборони люди й не хочуть ходити до церкви й шукають іншу віру. А треба докладно пояснювати – і все. Треба виховувати в людях благоговіння, а не навпаки».
Майбутні хресні батьки обов'язково мають бути практикуючими християнами, тому що на них покладається відповідальність виховання і супроводу дитини. Вони мають показувати приклад християнського життя. Але ж є й «бабське богослів’я», особливо у селах. Священнослужитель розвіює хибні твердження, що начебто «від хресту не можна відмовлятися, якщо тебе запрошують…». У такому випадку він завжди каже майбутнім хресним батькам, щоб добре подумали: чи ти будеш кумом, який з татом похресника в гаражі машини крутитиме і на риболовлю їздитиме, а ще двічі на рік приноситиме подарунок дитині, або ж ти будеш кумою, яка по телефону з мамою похресниці обговорюватимете різні плітки? Чи, можливо, дійсно в собі маєш християнський потенціал, з яким займатимешся духовним вихованням дитини? Бо хто такі хресні батьки? Це ті, які повинні, якщо не виходить батькам, брати дитину і вести її в храм, пояснювати таїнства, молитися обов`язково за цю дитину, а не відкуплятися солодощами. Бо кумівство – це духовна родина, а в церкві духовне родичання вище за кровне. Ось чому заборонені й стосунки між хресними і похресниками, бо вони через таїнство стали рідними людьми.
Хрестити можна в будь-який день і час, навіть у піст. Але буває так, що дитина рано вмирає, ще й не охрещеною. Тоді священнослужитель радить молитися за її душу вдома. З огляду на те, що в давні часи дитяча смертність була надзвичайно високою і це була проблема для церкви, святий Григорій Богослов пояснює: ці дітки не встигли зробити нічого поганого, щоб заслужити погибель у пеклі, але й нічого доброго, чим би заслужили Царство Небесне. Бо “віра без діла – мертва”. Тому це питання ми залишаємо в руках Божих, каже панотець.
У народі побутує думка, що такі дітки стають янголами. «Але ми повинні розуміти, що первородний гріх на нас лежить до хрещення. Тільки в таїнстві цей гріх і його наслідки змиваються. Довіряймося волі Божій!»
Програма «Духовна абетка» – спільний проєкт «12 каналу» та єпархіальної телестудії «Собор». Ведуча Марія Вавринюк. Цей, а також усі інші випуски можна подивитися тут.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Управління єпархії
- Капеланська служба єпархії
- Паломницький центр єпархії «Україна»
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Володимирський міський деканат
- Володимирський районний деканат
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Ковельський деканат
- Локачинський деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Любешівський деканат
- Любомльський деканат
- Маневицький деканат
- Нововолинський деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Турійський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Атаманів Петро, протоієрей
- Бабій Назар, священик
- Безкоровайний Олександр, протоієрей
- Беспалов Станіслав, священик
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бойко Андрій, священик
- Бонис Іван, протоієрей
- Борунов Павло, священик
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Ващук Віталій, священик
- Владика Валерій, протоієрей
- Войнарович Роман, протоієрей
- Вонсіцький Роман, священик
- Вронський Олександр, священик
- Гайгель Степан, протоієрей
- Гамера Микола, священик
- Герасимук Петро, протоієрей
- Глова Юрій, протоієрей
- Гой Микола, протоієрей
- Григлевич Борис, протоієрей
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Гусак Андрій, протоієрей
- Деленів Степан, протоієрей
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Добровольський Олександр, протоієрей
- Домарацький Станіслав, священник
- Домбровський Віктор, протоієрей
- Дрозд Володимир, протоієрей
- Закидальський Андрій, протоієрей
- Заторський Іван, священик
- Зеленко Іван, протоієрей
- Зеленько Сергій, священик
- Зінчук Юрій, протоієрей
- Зінько Дмитро, священник
- Іларіон (Зборовський)
- Казмірук Олександр, протоієрей
- Кандиба Назарій, священник
- Качмар Микола, священик
- Кліцук Павло, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кобрій Роман, священик
- Кованський Артем, священик
- Колесник Вадим, священник
- Комарницький Володимир, протоієрей
- Константин (Марченко), архімандрит
- Корчинський Олег, протоієрей
- Коць Сергій, протоієрей
- Куліш Олег, священик
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Левочко Михайло, священик
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лисак Богдан, священик
- Лівончук Сергій, священик
- Ліпчик Віктор, протоієрей
- Літвінцов Ігор, священик
- Лозинський Володимир, протоієрей
- Лозовицький Василь, священик
- Лущинський Петро, священник
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Маласпіна Євген, священик
- Манелюк Тарас, протоієрей
- Медвєдєв Сергій, протоієрей
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мельничук Сергій, священик
- Михайлишин Василь, протоієрей
- Михалевич Віктор, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мицько Олег, священник
- Мичко Василь, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Мойсей Роман, священик
- Нестер Роман, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Нецькар Микола, протоієрей
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Олійник Матвій, протоієрей
- Онищук Михайло, протоієрей
- Оринчак Іван, протоієрей
- Пахолок Іван, протоієрей
- Пилипець Юрій, протоієрей
- Подолець Володимир, протоієрей
- Присяжнюк Володимир, протоієрей
- Пушко Віктор, протоієрей
- Пшеничка Михайло, священник
- Репіньовський Богдан, священик
- Ротченков Андрій, священик
- Рудь Євген, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Сегет Микола, священик
- Семенюк Іван, протоієрей
- Сех Андрій, протоієрей
- Сидор Андрій, протоієрей
- Сидорук Тарас, священник
- Січкар Сергій, протоієрей
- Скиба Ігор, протоієрей
- Смолярчук Микола, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Старевич Василь, протоієрей
- Стеблина Володимир, священик
- Стеблина Петро, протоієрей
- Третяк Роман, священик
- Труш Володимир, протоієрей
- Удуд Володимир, протоієрей
- Устимчук Анатолій, священик
- Устимчук Юрій, протоієрей
- Фульмес Владислав, священик
- Хвиць Олександр, священник
- Хімчак Михайло, священик
- Хлопецький Юрій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Царик Микола, священик
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Чвир Олег, священик
- Черенюк Володимир, протоієрей
- Черенюк Дмитро, священник
- Черенюк Ярослав, священик
- Шак Андрій, протоієрей
- Шийка Назарій, священник
- Шняк Василь, протоієрей
- Шутяк Микола, протоієрей
- Яким Богдан, протоієрей
- Яків (Мільян), ігумен
- Янів Роман, протоієрей
- Янкевич Михайло, протоієрей
- Янчук Василь, протоієрей
- Янюк Петро, священник
- Коць Микола, архідиякон
- Марцинюк Андрій, диякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Бондарчук Андрій
- Гребенюк Віктор
- Лесюк Валерія
- Маласпіна Валентина
- Ротченкова Наталія
- Савчук Лариса
- Тишкевич Богдан
- Шаюк Євген