Про це розповідає намісник луцького Братського Хрестовоздвиженського монастиря ігумен Никодим (Смілий) у телепрограмі «Духовна абетка» на «12 каналі».«Хто не народиться від води й Духа, не може увійти до Царства Божого!» – говорив Ісус Христос про таїнство Хрещення, яке Сам прийняв від Іоана Хрестителя на річці Йордан.
Вважається, що лише таїнство Хрещення змиває з людини первородний гріх, що вчинили наші прабатьки Адам і Єва. Саме через їхній гріх людина стала смертною. А щоб успадкувати життя вічне, потрібно прийняти Хрещення і стати повноправним членом християнської спільноти, пояснює священнослужитель.
Він розповів, що з перших віків Християнства є дані про хрещення цілими сім'ями. Навіть у Діяннях святих апостолів є згадки, що «хрестився він і весь дім його». Тобто і діти, і раби – усі приймали ту віру, що й глава сім`ї.
Прообразом Хрещення є описаний у Старому Заповіті обряд обрізання. Господь заповів Авраамові, що від нього народиться вибраний народ і Він йому дасть землю обітовану. І ознакою обраності було обрізання хлопчиків на восьмий день їхнього життя. Оскільки в цього народу існувала патріархальна традиція, то жінки вважалися обраними через чоловіків. А вже у Новому Заповіті Господь образ обраності подає через хрещення водою і Духом Святим, що заміняє обряд обрізання.
Панотець, з огляду на традиції церкви, радить хрестити дитину від народження. Тоді батьки й уся родина зможуть молитися за неї, а дитина зможе брати участь у таїнствах церкви й отримувати благодатні дари Святого Духа. В іншому випадку вона не є повноцінним членом церкви. Навіть у текстах богословів знаходимо дані, що в перші віки християнства хрестили дітей у наймолодшому віці. Вважалося, якщо дорослі люди пізнали істину в Христі, то цього блага вони хочуть і своїй дитині.
Якщо ростити дитину нехрещеною, то це означає залишити її без благодатних дарів. Нехрещена людина не може брати участі в Літургії. Тому важливо, щоб життя християнина починалося з дитинства. «Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте», – казав Господь.
До певного віку за дитину відповідальність несуть батьки. Вона не вибирає собі школу, садок... Те саме стосується і церкви. Немає нічого поганого в тому, що дитина росте на християнській риториці, вчиться морально-християнських принципів. Віра християнська – універсальна. І це вже буде гріх дорослих, якщо дитина не побачить прикладу спасіння у вірі батьків і шукатиме щось інше.
Душпастир пояснює, що традиційно на восьмий день від народження дитину нарікають іменем. Але охрещувати її можна й раніше. Особливо це стосується випадків, коли ускладнені пологи чи хвороба у немовляти.
«Хрестити – це єдине таїнство, яке може здійснити і звичайна людина, якщо нема священника. У певні критичні моменти допускається, що християнин, якщо бачить, що є небезпека або що людина хоче прийняти Хрещення, а покликати священника немає можливості, то хтось із рідних чи навіть медична сестра може охрестити дитину. Маючи воду, треба промовити: „Охрещується раб Божий / раба Божа (ім’я) в ім’я Отця, амінь, і Сина, амінь і Святого Духа, амінь“. У пустелі, коли проповідували апостоли і не було води, навіть у крайньому випадку допускається, щоб посипати піском і помазувати слиною. Але це вже коли геть було скрутно», – наводить приклад зі історії церкви о. Никодим.
Місце для хрещення обирати слід відповідно до ситуації. Традиційно це таїнство здійснюється у храмі. Але, наприклад, у радянський час церква була гонимою, пояснює душпастир, і усталеною традицією було хрестити вдома.
Повне занурення дитини у воду не є обов'язковим. Хоча, якщо охрещується доросла людина, то повне занурення допомагає усвідомити глибину таїнства і людина наче вдруге народжується.
Упродовж 40 днів після пологів жінка вважається нечистою, тому під час хрещення вона може перебувати у притворі храму. Але є консервативні священнослужителі, каже панотець, які не допускають жінку на це таїнство взагалі. Хоча сучасні богослови багато пишуть, що, оскільки існують різні гігієнічні засоби, то немає страху, щоб жінка була присутня на хрестинах, особливо якщо вони відбуваються вдома. Бувають моменти, коли дитина дуже кричить, і тоді теж кличуть маму, щоб заспокоїла немовля: «Є історія, є практика церкви і згідно з цим слід приймати рішення. Бо часом через такі заборони люди й не хочуть ходити до церкви й шукають іншу віру. А треба докладно пояснювати – і все. Треба виховувати в людях благоговіння, а не навпаки».
Майбутні хресні батьки обов'язково мають бути практикуючими християнами, тому що на них покладається відповідальність виховання і супроводу дитини. Вони мають показувати приклад християнського життя. Але ж є й «бабське богослів’я», особливо у селах. Священнослужитель розвіює хибні твердження, що начебто «від хресту не можна відмовлятися, якщо тебе запрошують…». У такому випадку він завжди каже майбутнім хресним батькам, щоб добре подумали: чи ти будеш кумом, який з татом похресника в гаражі машини крутитиме і на риболовлю їздитиме, а ще двічі на рік приноситиме подарунок дитині, або ж ти будеш кумою, яка по телефону з мамою похресниці обговорюватимете різні плітки? Чи, можливо, дійсно в собі маєш християнський потенціал, з яким займатимешся духовним вихованням дитини? Бо хто такі хресні батьки? Це ті, які повинні, якщо не виходить батькам, брати дитину і вести її в храм, пояснювати таїнства, молитися обов`язково за цю дитину, а не відкуплятися солодощами. Бо кумівство – це духовна родина, а в церкві духовне родичання вище за кровне. Ось чому заборонені й стосунки між хресними і похресниками, бо вони через таїнство стали рідними людьми.
Хрестити можна в будь-який день і час, навіть у піст. Але буває так, що дитина рано вмирає, ще й не охрещеною. Тоді священнослужитель радить молитися за її душу вдома. З огляду на те, що в давні часи дитяча смертність була надзвичайно високою і це була проблема для церкви, святий Григорій Богослов пояснює: ці дітки не встигли зробити нічого поганого, щоб заслужити погибель у пеклі, але й нічого доброго, чим би заслужили Царство Небесне. Бо “віра без діла – мертва”. Тому це питання ми залишаємо в руках Божих, каже панотець.
У народі побутує думка, що такі дітки стають янголами. «Але ми повинні розуміти, що первородний гріх на нас лежить до хрещення. Тільки в таїнстві цей гріх і його наслідки змиваються. Довіряймося волі Божій!»
Програма «Духовна абетка» – спільний проєкт «12 каналу» та єпархіальної телестудії «Собор». Ведуча Марія Вавринюк. Цей, а також усі інші випуски можна подивитися тут.
