Субота
Мучениці Харитини (304). Преподобних Дамiана, пресвітера, цiлителя (бл. 1071), Єремiї i Матфея (бл. 1085) прозорливих, Печерських, у Ближнiх печерах. Священномученика Діонисiя, єпископа Олександрiйського (264-265)...
Що робить шлюб щасливим, а що його руйнує
Про це розповідає настоятель луцької парафії Введення Пресвятої Богородиці протоієрей Віктор Михалевич у телепрограмі «Духовна абетка» на «12 каналі».
Сім`я – створена Богом інституція для повноти щастя, пояснює панотець. Уже з перших сторінок Біблії дізнаємося, що Господь усе творить премудро. Вінцем Його творіння є чоловік Адам, якого поселяє в саду, що зветься Раєм і де є все для щастя. Господь пильнує за Адамом, розуміє, що він – образ і подоба Божа, але повноти щастя не має.
І Господь у Книзі Буття каже: зроблю йому поміч, подібну до нього. Тобто зробить Адамові когось подібного, з ким можна поділитися щастям. І з «ребра Адама», з того, що біля серця, Він створює жінку: кість від кості, плоть від плоті.
Душпастир розповідає, що в задумі Творця чоловік – це така форма життя, яка зароджується для подвигів. Мужчинами не народжуються, героями не народжуються і розумними теж не народжуються. Ними стають. І коли в чоловіка є натхненниця, для якої робляться подвиги, така сім'я буде щасливою.
«Сім`я створена для щастя. Людина задумана Творцем як парна істота. Сім`я – це чоловік і жінка, які з'єднані зв'язком чесноти, каже Іоан Златоуст: коли сім`я в Бозі, коли вона в стані Едемського саду (Раю) – це найбільше щастя, яке може бути. Саме в шлюбі людина отримує найтісніші стосунки, бо створена для любові. І коли є рідна душа – це найбільше щастя. Але коли приходить гріх і Едемський сад перетворюється в пустелю бездуховності, коли земля терниною поростає, тоді сім'я може стати вже найбільшим випробуванням. Найважчий іспит, який людина складає, – це сімейні стосунки. Так було завжди, а особливо в наш час: кризи в сімейному житті – найбільша біда, найбільші сльози, сварки і негаразди», – пояснює священнослужитель.
Сімейне життя – це наука і мистецтво, якого треба вчитися. Дуже добре, коли дитина народжується і може вчитися в мудрих мами й тата, дідуся з бабусею. Але, з досвіду, пригадує душпастир, переважно в мами чоловіка немає, мама з татом жили погано або розлучені. В дідуся з бабусею теж не все гаразд. І те, що дитина приходить у цей світ і все це бачить, – велика проблема. Але є святоотцівські й біблійні секрети для гармонійних стосунків. Просто питання тепер, де і хто їх навчає.
Сімейні психологи говорять, що всі проблеми з сім`ї. Адже коли дитина недолюблена, постійно бачить насильство, агресію, якісь неправильні речі, то саме з таких сімей виростають різні збоченці, вар`яти, маньяки, гонителі, тирани… Бо насправді вони свої травми отримали в ранньому дитячому віці, каже протоієрей.
У людини в різних сферах її життя може бути багато проблем. Але якщо вдома чекає любляча дружина чи люблячий чоловік, люблячі дітки, тобто Едемський сад удома, то, прийшовши пораненою, втомленою, виснаженою, людина в тому саду набирається сил, її там люблять і вона вже може далі вирішувати різні проблеми. Але коли вдома пекло, то насправді людина успішною не може бути ніде.
Сімейне життя взагалі в Новому Заповіті порівнюється до стосунків Христа і Церкви, пояснює священнослужитель. Воно називається у святих отців «домашньою церквою»: Церква як суспільство, Церква, що складається з сімей. Щасливі сім`ї її наповнюють. А коли безлад, то і в Церкві буде дуже непросто: «Лукавий знає про це, він заздрить людині, бо вона створена на образ Божий. Господь так її любить, що віддає їй все найкраще. Але в Едемський сад прийшов спокусник і порушив ці сімейні стосунки. Водночас, у сім`ї Адама і Єви є багато підказок, тому що їхній Бог – це наш Бог, їхні проблеми багато в чому – це наші проблеми. Принципи Господні не змінюються від першої сім`ї».
Як правило, спочатку дія гормонів приваблює людей, і це перше уявлення про щастя, але воно триває недовго. Закоханість – це ще не любов, каже протоієрей Віктор Михалевич. Бо любити – це чеснота, це щось добре робити ближньому. Любити – це бути скульптором свого ближнього, коли твоя друга половинка розкривається. Дівчина, яку люблять, заради якої роблять подвиги, стає щасливою. А чоловік, якого любить жінка, стає воїном, героєм, успішним у своєму розвитку. Саме жінка надихає до зростання, і в цьому – задум Творця. Але часто буває, що в самих основах стосунків щось закладено неправильно. Це як будинок, де погано закладено фундамент, – він обов'язково завалиться.
Панотець наводить чотири періоди у стосунках чоловіка і жінки: голод, насичення, перенасичення, відраза. Люди голодні одне на одного. Але потім починають без певних знань, без Божого благословення разом жити, займатися сексом, насолоджуватися і думати, що більше ніхто й непотрібний. Але так триває недовго і, наприклад, через два тижні вже відчувають відразу один до одного… А все тому, що розпочинають занадто швидко пізнавати одне одне, і неправильно це роблять, лише зовнішньо, гормонально.
Дівчата від народження мріють про ідеальні стосунки. Це їм від природи закладено так мріяти й хотіти. І так закладено Творцем. Ідеальні стосунки – це нормальні стосунки. Бо ідеал – це Господь Бог, і коли людина приходить до Господнього задуму – вона приходить у норму. Духівник дав кілька порад, як побудувати ці ідеальні стосунки.
Господь, створивши чоловіка Адама і на подобу йому жінку Єву, вже дав перший ключ до щастя. Господь – це особистість, і є те, що Йому подобається, а що – ні. І чоловік, і жінка теж особистості. І перше бажання, коли люди зустрічаються, виникає прагнення переробити під себе: будемо тепер жити, як я скажу…
Коли людина живе в благочесті, в любові, як апостол Павло навчає: «я живу нею, вона живе мною», то хоче зробити щасливою другу половинку. Ось це і буде – «жити в чесноті», це буде Едемський сад. Але є проблема гріха, з`являється егоїзм, матеріальне бере гору над духовним, у голові щось перепрограмовується і жінка хоче «перевиховати» чоловіка: тепер він буде для мене. Але це хибна думка, каже душпастир. Бо чоловік раптом скаже, що вчора було все добре, а тепер усе не так. А секрет у тому, що людина не має права переробляти іншого під свій образ і подобу, а повинна змінювати себе й автоматично буде підтягуватися друга половинка в образ і подобу Божу.
Взагалі чоловік і жінка у всьому різні. Єдине тільки в тому, що ми люди, але все робимо по-різному. І мистецтво сімейного життя – пізнавати свою жінку чи чоловіка та їхні потреби. І дано ціле життя, щоб пізнавати Бога, пояснює панотець.
Він каже, що людину створено з двох компонентів – землі й духа. Кожна сім`я потребує матеріального і духовного. Духовне має бути на першому місці, але людина потребує і віршів, і грошей. Питання тільки у відсотках.
Господь наказує першим людям обробляти і захищати свій Едемський сад, який вже є ідеально створеною Богом системою. Кожна ідеальна сім`я, найкрасивіша жінка – потребують обробітку і захисту. Святі отці це пояснюють так: обробляти – це приносити плоди, виховувати. І жінка повинна виховувати, надихати свого чоловіка. Тобто обробляти сад – це те, що допомагає родитись великим і смачним плодам. А захищати потрібно від того, що цим плодам заважає. І велика проблема, коли сім`ї створюють духовно незрілі люди. Ознака цього – залежність від когось. Сімейні взаємини Адама і Єви були зрілими. Сімейні стосунки легше будувати, коли люди самодостатні, коли жінка має свої жіночі справи і неущербна, а чоловік займається своєю справою і теж щасливий. Сімейні психологи досліджують, що коли в нещасливої людини з'являється кохана людина, то остання тільки підкреслює її нещастя. А щасливій людині – подвоює щастя. Тому протилежна стать проблеми не вирішує. Щасливим можна зробити себе самому, а друга половинка тільки підсилить цей стан, збагатить його, розповідає священник.
Коли чоловік реалізується як лідер, захисник, забезпечувач сім`ї, то він відчуває себе мужчиною. І для нього найкраща нагорода – якщо вдома чекає любляча дружина. Жіночі ж принципи інші: у неї має бути багато справ, але не на виснаження, а задля наповнення своєї жіночої природи для коханого чоловіка. І не повинно так бути, що жінка замучена вдома з дітьми, де надголодь, де нещастя і ще й чоловік проходить замучений… Ні, вона не повинна сидіти вдома, а мати подруг, місця свого наповнення, щоб бути квіткою для коханого. І коли заради жінки хочеться весь світ завоювати, це щастя для неї – відчувати себе такою.
Панотець зауважує, що чоловік слухає факти, сприймає інформацію, а жінка – будує стосунки. Коли приходить додому втомлений чоловік, потрібно помити його душу, нагодувати, а потім звернутися за розмовою. Жінка має виговорюватися своєму чоловікові. Цінно, коли чоловік для неї міцніший фізично і старший за віком. Тоді вона відчуває, що замужем: «Мудрий чоловік вміє емоції вислухати, а проблеми вирішити. Він здатний розрізнити, де емоції, а де проблеми. Немудрий починає вирішувати емоції. Вона не просила їх вирішувати. Слухай! Вона чогось злякалася, подружка наговорила, щось начиталася, щось їй здалося… Біля мужа жінка має відчути: все добре, зараз він вирішить мою проблему. Вона виговорилася, він вислухав, «перетравив» почуте й очима сказав, навіть не завжди треба словами: кохана, я є в тебе. Чоловік є покровителем, захисником. Кожна жінка про такого чоловіка мріє. Просто біда в тому, що мужчин цього не навчають, їх так не виховують. Якби такий мужчина з`явився на обрії, будь-яка бізнесменка все покинула і побігла б за ним…»
Там, де чоловіків навчають, є розуміння, що якщо ти отримав Богом дану тобі дружину, ти зумів це розгледіти і правильно все робитимеш – любитимеш її, зігріватимеш, – то вона принесе тобі найбільше щастя. Коли це Богом даний тобі муж – ти будеш правильно його любити і де в чому виховувати.
Священнослужитель також зауважив, що риси і якості мужчини проявляються у подвигах: «Коли чоловік проходить стреси – він мужніє, загартовується. Виділяються чоловічі гормони. А жінка, коли стресує, – раптом хворіє, їй не допомагає адреналін. У нашому світі все переплутується. Думаю, це робиться спеціально. Бо щаслива і самодостатня людина цьому світу невигідна. А світ керується стресами, кризами».
Святі отці радять: коли кризи в сім`ях – згадуйте моменти закоханості А для цього можна переглянути фотографії з весілля, коли очі з зачудуванням дивляться одне на одне... Коли вже дитина починає заважати, це означає, що два егоїсти, гріхом зараженої природи, просто один одним насолоджувалися, і доки ця насолода підходила – було добре. Щойно стало щось не так, дружина одразу стає некрасивою, її гормони не приваблюють, і він паралельно шукає іншу. То це не сім`я, а «хімія», яка завжди закінчується. Але все можна виправити, і цінно, коли люди хочуть знайти «хворобу взаємин» і вилікуватися від неї. Навіть якщо людина приходить у повному безладі в живу церкву, де є Христос, Він для неї може все відродити й наповнити, пояснює протоієрей. Наводить статистичні дані: не так давно вісім із десяти шлюбів руйнувалися. Головна причина – не вчать сімейного життя. А принципи успішного сімейного життя прописано в Біблії, у душпастирів, у психологів. Тому читаймо мудрі книги, закликав панотець.
«Щасливе сімейне і християнське життя – це мистецтво і наука. Бажаю вправлятися вам у ньому!»
Програма «Духовна абетка» – спільний проєкт «12 каналу» та єпархіальної телестудії «Собор». Ведуча Марія Вавринюк. Цей, а також усі інші випуски можна подивитися тут.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Управління єпархії
- Капеланська служба єпархії
- Паломницький центр єпархії «Україна»
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Володимирський міський деканат
- Володимирський районний деканат
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Ковельський деканат
- Локачинський деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Любешівський деканат
- Любомльський деканат
- Маневицький деканат
- Нововолинський деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Турійський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Атаманів Петро, протоієрей
- Бабій Назар, священик
- Безкоровайний Олександр, протоієрей
- Беспалов Станіслав, священик
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бойко Андрій, священик
- Бонис Іван, протоієрей
- Борунов Павло, священик
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Ващук Віталій, священик
- Владика Валерій, протоієрей
- Войнарович Роман, протоієрей
- Вонсіцький Роман, священик
- Вронський Олександр, священик
- Гайгель Степан, протоієрей
- Гамера Микола, священик
- Герасимук Петро, протоієрей
- Глова Юрій, протоієрей
- Гой Микола, протоієрей
- Григлевич Борис, протоієрей
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Гусак Андрій, протоієрей
- Деленів Степан, протоієрей
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Добровольський Олександр, протоієрей
- Домарацький Станіслав, священник
- Домбровський Віктор, протоієрей
- Дрозд Володимир, протоієрей
- Закидальський Андрій, протоієрей
- Заторський Іван, священик
- Зеленко Іван, протоієрей
- Зеленько Сергій, священик
- Зінчук Юрій, протоієрей
- Зінько Дмитро, священник
- Іларіон (Зборовський)
- Казмірук Олександр, протоієрей
- Качмар Микола, священик
- Кліцук Павло, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кобрій Роман, священик
- Кованський Артем, священик
- Колесник Вадим, священник
- Комарницький Володимир, протоієрей
- Константин (Марченко), архімандрит
- Корчинський Олег, протоієрей
- Коць Сергій, протоієрей
- Куліш Олег, священик
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Левочко Михайло, священик
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лисак Богдан, священик
- Лівончук Сергій, священик
- Ліпчик Віктор, протоієрей
- Літвінцов Ігор, священик
- Лозинський Володимир, протоієрей
- Лозовицький Василь, священик
- Лущинський Петро, священник
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Маласпіна Євген, священик
- Манелюк Тарас, протоієрей
- Медвєдєв Сергій, протоієрей
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мельничук Сергій, священик
- Михайлишин Василь, протоієрей
- Михалевич Віктор, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мицько Олег, священник
- Мичко Василь, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Мойсей Роман, священик
- Нестер Роман, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Нецькар Микола, протоієрей
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Олійник Матвій, протоієрей
- Онищук Михайло, протоієрей
- Оринчак Іван, протоієрей
- Пахолок Іван, протоієрей
- Пилипець Юрій, протоієрей
- Подолець Володимир, протоієрей
- Присяжнюк Володимир, протоієрей
- Пушко Віктор, протоієрей
- Пшеничка Михайло, священник
- Репіньовський Богдан, священик
- Ротченков Андрій, священик
- Рудь Євген, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Сегет Микола, священик
- Семенюк Іван, протоієрей
- Сех Андрій, протоієрей
- Сидор Андрій, протоієрей
- Сидорук Тарас, священник
- Січкар Сергій, протоієрей
- Скиба Ігор, протоієрей
- Смолярчук Микола, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Старевич Василь, протоієрей
- Стеблина Володимир, священик
- Стеблина Петро, протоієрей
- Третяк Роман, священик
- Труш Володимир, протоієрей
- Удуд Володимир, протоієрей
- Устимчук Анатолій, священик
- Устимчук Юрій, протоієрей
- Фульмес Владислав, священик
- Хімчак Михайло, священик
- Хлопецький Юрій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Царик Микола, священик
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Чвир Олег, священик
- Черенюк Володимир, протоієрей
- Черенюк Дмитро, священник
- Черенюк Ярослав, священик
- Шак Андрій, протоієрей
- Шийка Назарій, священник
- Шняк Василь, протоієрей
- Шутяк Микола, протоієрей
- Яким Богдан, протоієрей
- Яків (Мільян), ігумен
- Янів Роман, протоієрей
- Янкевич Михайло, протоієрей
- Янчук Василь, протоієрей
- Янюк Петро, священник
- Коць Микола, архідиякон
- Марцинюк Андрій, диякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Бондарчук Андрій
- Гребенюк Віктор
- Лесюк Валерія
- Маласпіна Валентина
- Ротченкова Наталія
- Савчук Лариса
- Тишкевич Богдан
- Шаюк Євген